Чоловік раптово згадав, що у сім’ї все має бути порівну. Щоправда, усвідомлення до нього прийшло, коли йому здалося що його мама ущемлена, до того його все влаштовувало

Чоловік раптово згадав, що у сім’ї все має бути порівну. Щоправда, усвідомлення до нього прийшло, коли йому здалося що його мама ущемлена, до того його все влаштовувало.

Ще пів року тому чоловік заробляв більше за мене, тому й міг на своїх рідних виділяти більше коштів: типу, він здобувач, має право.

Тому мамі чоловіка купували дорожчі подарунки. Чоловік знаходив цьому пояснення завжди. Мама в нього все життя саме про таке мріяла, а він раніше не міг подарувати. То у мами дата більш значуща, тому і подарунок їй потрібен значніший. Суть, я думаю, зрозуміла.

Моїй мамі подарунки були скромнішими. Але чоловік запевняв, що ось зараз просто сильно витратилися і немає вільних грошей, але вже наступного разу точно купимо їй щось таке суттєве.

Чоловік свою маму відправляв з нашою дитиною на море. Його мамі корисно побути на морському узбережжі, їй лікар сказав, а лікарів треба слухати.

Так і моя б не відмовилася від поїздки до теплого моря. З онуком вона чудово ладнає. І сидить із ним частіше, між іншим. Але останнє чоловік до плюсів своєї мами приписав.

– Вона й так внука рідше бачить, нехай разом на морі з’їздять, – заявив він тоді.
Дачний сезон й треба допомагати? Ми поїдемо до мами чоловіка, бо в неї ж город більше. Тільки ми з того городу нічого не бачимо, вона все на продаж виставляє.

А моя мама нам і варення зварить, і трав’яні збори збере, і огірків із помідорами законсервує, які чоловік дуже полюбляє смакувати з маминою картоплею.

Я до мами ще якось їжджу допомагати, але я сама не найкращий помічник, ще й з дитиною. Чоловік приїде кілька разів, на шашлики, в основному, а решту часу у своєї мами.

Я йому казала, що мене такий стан справ не влаштовує, але він знизував плечима і вдавав, що не розуміє, про що це я говорю.

Один раз таки не зміг утримати маску і зірвався. Заявив, що йому, як головному здобувачу у сім’ї, видніше. І взагалі, я багато чого собі вигадую.

Розлучатися через це було б безглуздо, бо на мені й дитині чоловік не економить, ми в нього на першому місці, навіть свекруху обскакали, що дивно. Але все одно почуття несправедливості мене розривало дуже довго. Особливо важко доводилося у декреті, бо своїх коштів не було від слова зовсім, всі витрати треба було узгоджувати із чоловіком, який завжди робив вибір на користь своєї мами.

Пів року тому ситуація кардинально змінилася. Чоловікові довелося потіснитися на п’єдесталі здобувачів, тому що я спіймала успіх за хвіст і стала заробляти набагато більше за чоловіка.

Звичайно, я за першої ж нагоди відправила маму відпочивати в санаторій, вона про це давно мріяла. Я була рада, що змогла здійснити мамину мрію.
Чоловік же обурився. Почав ображатись, що мою маму ми до санаторію відправили, а його мамі навіть не запропонували, так неправильно, ми ж родина.

А чому, цікаво, він не згадував про це, коли відправляв свою маму на море? Коли дарував їй дорогі подарунки, а на подарунки моїй мамі зі скрипом виділяв копійки? Ми ж сім’я!

Чоловікові не сподобалися мої пояснення, тепер ходить, ображається, як маленький. Але я себе винною не вважаю. Він сам напросився саме на таке ставлення.
Звичайно, забувати про свекруху я не буду, вона не винна, що у неї син зі своєрідним мисленням виріс. Але тепер, я думаю, чоловік сам стежитиме, щоб подарунки родичкам були однакові й ніхто не відчував себе скривдженим та обділеним.

Вже закидав вудку, що треба було б обох бабусь на море відправити цього року, спочатку одну, потім іншу. Так і мами відпочинемо, і син на морі все літо проведе. Я не проти, добре, коли все у родині порівну.