Чоловік спочатку відмовлявся, говорив, що просто так звик, але потім сказав, що йому не подобається моє ім’я настільки, що йому навіть гидко його вимовляти

Начиталася я історій молодих мам, яким не подобається ім’я дитини. Я вважаю, що потрібно при виборі імені, враховувати не свої уподобання, а думати про те, як дитина житиме з іменем все життя. Важливо також поєднання з по батькові.

Мені ніколи не подобалося, наприклад, Сергій Сергійович чи того гірше, Костянтине Костянтиновичу. Але якраз я і входжу до їхнього числа, хоч і жінка. Мене назвали Валентиною, а батько у мене Валентин, відповідно я Валентина Валентинівна. Як каже мій чоловік, гірше не вигадаєш. І саме в цьому моя проблема.

Коли зустрічалися з майбутнім чоловіком, він завжди називав мене ласкавими словами, на кшталт, зайчик, сонечко, кошеня, малюк. Я помічала, що він ніколи не називає мене на ім’я, але не надавала цьому значення, доки не побралися.

Стала помічати, що чоловік, якщо говорить про мене комусь із друзів або наших батьків (навіть у моїй присутності), ніколи не вимовляє мого імені, завжди каже дружина чи кохана. Якось я не витримала і спитала, чому він так робить.

Сталося це, коли він вдома покликав мене з кухні, сказавши: “Дружина, коли там обід?”. Тоді я й не витримала. Чоловік спочатку відмовлявся, говорив, що просто так звик, але потім сказав, що йому не подобається моє ім’я настільки, що йому навіть гидко його вимовляти.

Я розплакалася, мені прикро, я ж не винна, що батьки мене так назвали. Хоча не вважаю, що це таке погане ім’я. Так, згодна, що в поєднанні з по батькові звучить кошмарно, але ж у чоловіка немає потреби називати мене так, я ж не його начальник і не шкільна вчителька.

Після він вибачився, сказавши, що свої претензії я маю пред’являти батькам, а не йому. Але я не розумію, чому він тоді не покинув мене, а вирішив одружитися, якщо моє ім’я викликало в нього таку неприязнь, якщо не сказати, огиду?

Я люблю чоловіка і не коли не замислювалася про те чи подобається мені його ім’я, навіть коли народилися діти і записували їхнє ім’я та по батькові у свідоцтво про народження. Як тепер далі, не знаю. Чоловік іноді називає мене на ім’я, але я розумію, що робить він це з необхідності. Ніколи не думала, що може бути ще й така проблема у сімейних стосунках.

Daria

Recent Posts

Чоловіча угода…

Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…

8 години ago

– Бачу, ти постаріла: змарніла, круги під очима, та й постать не та, що була раніше, – уїдливо помітила свекруха

– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…

10 години ago

Зупинка долі…

- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…

10 години ago

– Невже це доля? – майнула думка. І Микита підкорився їй…

Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…

12 години ago