Чоловік весь вільний час проводить зі своїм сином

Ми з хлопцем разом рік, все прекрасно і серйозно. Вже говорили про шлюб, і я хотіла б за нього заміж, якби не одне «але». У нього недавно народилася дитина – вони з колишньою дівчиною вирішили її завести вже після розриву відносин (але до початку його відносин зі мною).

Вона дуже хотіла стати матір’ю, а їм рухало, по-перше, бажання їй допомогти (донорство, ЕКО), по-друге – страх самому залишитися ні з чим.

Зараз вони ставлять на ноги спільну крихітку, а я не знаю, що й думати. Заплуталася в собі, в почуттях, думках, ставлення до того, що відбувається. З одного боку, я навіть пишаюся його благородством. З іншого, мене все це лякає і злить.

Я сама набагато молодше, заміжньою не була, дітей немає. Завжди мріяла про сім’ю і вже точно не готувалася до того, що доведеться ділити чоловіка з кимось іншим, тим більше – з законною дитиною. Зараз він весь вільний час проводить з сином: його матері необхідна допомога, та й турбує думка оточуючих ( «що вони подумають, якщо я кину сина і піду до іншої»).

Мене мучать ревнощі, я відчуваю себе зайвою. Хоч він і каже, що все це тимчасово: дитина підросте і не буде так від нього залежати, і тоді він повністю присвятить себе мені – мене терзають сумніви. Мені здається, раз він усвідомлює себе його батьком, то це назавжди. І у дитини є право на батька. Але що робити мені? Чи варто спробувати прийняти ситуацію?

Віра, 25 років
Віра, тільки вам в результаті приймати рішення. Але, можливо, моє бачення ситуації допоможе вам просунутися в цьому питанні. Виходячи з описаного, вважаю, що чоловік був не тільки «благородним донором». Він зробив кілька дивну спробу повернутися в стосунки з колишньою дівчиною, закріпитися поруч з нею, але в той же час бути на відстані.

Можливо, на несвідомому рівні він з якихось причин боявся залишатися в стосунках з нею, і тільки таким чином вони змогли з’єднатися – стати парою і батьками. А те, що він говорить, ніби ситуація тимчасова: дитина підросте і не буде так від нього залежатиме – неправда. Це зовсім не означає, що він свідомо вас обманює, ні. Він сам в це вірить.

Однак в реальності ваш хлопець, доглядаючи за дитиною, прив’язується. Створюється зв’язок, близькість. І це цілком нормально, природно. Але якщо зараз мова більше саме про догляд за малюком, то в подальшому почнеться спілкування, виховання, свідома взаємодія. Син буде не менше потребувати тата, навіть коли почне ходити в дитячий сад або в школу. А батько, в свою чергу, буде прив’язаний до нього і потребуватиме в постійному контакті.

Чи є вам сенс спробувати «прийняти ситуацію»? Повторюся, вирішувати вам. Немає нічого неможливого, але потрібно розуміти, що ваш чоловік перебуває в партнерстві зі своєю колишньою дівчиною, що б вони обидва не говорили. Допускаю, що все це відбувається несвідомо, що вони обидва поки не визнають, що відбувається. Але це, по суті, сім’я.

А яка ж ваша роль в даному випадку? Можливо, вами він прикривається від самого себе і від реальності, навіть якщо при цьому щиро розташований до вас. Але, поза сумнівом, це не те, чого ви хочете і заслуговуєте.