Живемо з чоловіком вже три роки. Чотири місяці тому стали замислюватися про дітей. Спочатку намагалися зробити дитину по-старому)))
Але не вийшло. Пішли по лікарях. Думала, що безплідна я, але з’ясувалося, що це чоловік не здатний мати дітей. Стали розбиратися і з’ясувалося, що в дитинстві він перехворів на епідемічний паротит. Лише малий відсоток від перехворілих чоловіків не може надалі мати дітей. Мій чоловік потрапив в той самий “малий відсоток”.
Стали замислюватися над альтернативними варіантами. Перебрали наступні:
Усиновлення / удочеріння
ЕКО
Вирішили відмовитися від штучного запліднення через те, що великий ризик того, що може з’явитися на світ кілька малюків. Але ми хочемо поки одного, та й абортувати “зайві” плоди якось зовсім не хочеться. Вирішили зупинитися на усиновленні.
Але з’ясувалося, що усиновити теж не так-то просто. Виявляється, що теж є свої черги. Пропонують в основному не просто хворих дітей, а важко хворих, розумово відсталих. Але я навіть зі здоровими досвіду спілкування не мала. І якщо чесно, то боюся брати відповідальність за долю хворого малюка. Вважайте мене сволотою безсердечною … Я боюся.
Чоловік запропонував недавно, щоб я переспала з його другом. Він уже обговорив всю ситуацію з його другом. Той навіть довідки і аналізи взяв в поліклініках. Але мені якось не хочеться зраджувати чоловіку. Та й як я потім буду з його другом спілкуватися? Уявляю сюрреалістичність таких діалогів:
– Привіт як справи?
– Все добре. До речі, непогано ти мене рік назад! Дивись якого народила! Тільки ти на нього прав не маєш!
Або:
– О, Костя, проходь, водичку будеш? Що вирячився? Двох раз з тебе вистачило!
Так чи що?
Жах якийсь. І як бути потім з чоловіком? Дозволити йому кого-небудь з моїх подруг від…., щоб були квити?
Відмінна свінгерська сімейка виходить, чесне слово …
Весілля вийшло скромним - гостей тридцять, не більше. Кафе на околиці міста, білі скатертини, осінні…
Аня була приголомшена. Те, що вона випадково почула сьогодні, приїхавши без попередження до свекрухи, було…
Марії нашої не стало ще навесні. Пішла вона тихенько, на самому початку березня, коли на…
Молодий чоловік вів автомобіль, не розбираючи дороги. Їхав, як то кажуть, у нікуди. Єдиним бажанням…
– Яке щастя! Останній платіж за іпотекою та й за машину вже розрахувалися! Ми впоралися!…
- Ти ввімкни мозок, агов! Ти тут ніхто, лише дружина, - свекруха тремтіла від гніву,…