Ліна і Олег жили разом вже 6 років. Надто довгий термін, щоб дізнатися один про одного все. Тим не менш, після народження дитини їх як підмінили. Ліна стала якоюсь нервовою, Олег постійно пропадав на роботі і не допомагав жінці, вважаючи що в декреті життя – масло.
Марійці вже було 9 місяців, в неї лізли зубки. Тому Ліна майже не спала вночі, вдень була зайнята роботою вдома, прибиранням і іншими хатніми справами, яким кінця і краю не було видно.
Олег навіть не розумів, чи не хотів розуміти наскільки важкою була робота жінки по дому. Від такого темпу жінка швидко почала втрачати вагу, потім сильно захворіла.
Олегу довелося брати відпустку за свій рахунок. До декрету вони працювали в одній фірмі, тому ті обов’язки які Ліна виконувала віддалено вдома теж лягли на його плечі. Було важко, нестерпно. Ліна вставала тільки декілька разів на день і то не надовго. Мала постійно плакала та просилася на ручки.
В неї лізли зубки, була температура, вона відмовлялася їсти. Молока не було, Ліна була на антибіотиках, тому довелося ще й витрачатися на суміш. А це досить великі гроші, якщо брати до уваги потреби 8 місячної дитини. Олег не встигав нічого, Ліна, яка хотіла йому допомогти могла максимум приглянути за сплячою донечкою, поки чоловік ходив до магазину.
Крім того він зіткнувся з такою проблемою, що дитині і самій Ліні треба було готувати дієтичну їжу. Він не вмів, не був готовий до такого. Вже через тиждень такого темпу Олег молив небеса, щоб його жінка врешті встала на ноги. Просив вибачення, каявся за те, що не допомагав.
Все минулося. Хвороба відступила, донечка стала спокійнішою. Але відносини у цій сім’ї стали значно кращими. Пізніше, коли у них народилася ще одна донечка, Олег вже не був таким скупим на допомогу і компліменти для жінки. Та і Ліна розцвіла, неначе знову закохалася.
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…
Ірина готувала вечерю і почула, як відчинилися вхідні двері. Чоловік мав прийти за дві години,…
– Та я не тільки бачити, я знати її не хочу! – Вигукнула Віра, коли…