Чоловік замість ласки та ніжності нагримав на мене, дуже принизливо себе відчуваю. Подруги кажуть, що такі відносини у наш час норма

У мене настільки відчайдушна ситуація, що хоч в петлю.

Ми з чоловіком прожили 7 років, є спільна дитина йому 4 роки. Останній рік-півтора я живу як на мінному полі. Чоловік перестав говорити ласкаві слова (хоча і раніше не був красномовний), ніжність у відносинах пропала взагалі, він розмовляє зі мною матом, хоча я періодично роблю йому різкі зауваження і вимагаю до себе поваги.

Таке відчуття, що у нас залишилася тільки близькість у ліжку і загальний стіл, за яким ми знову ж мовчки їмо, за винятком випадків поговорити за пляшкою.

Останнім часом через фінансові труднощі я працюю на двох роботах, добу через добу. Дико втомлююся. Намагаюся приділити всім і всьому увагу, але втома і психічна, і фізична мене просто вимотала.

В черговий скажений «вихідний» замість підтримки і турботи на мене посипалася низка докорів, що мене просто дратувало. Після вина я висловила йому все, що я про нього думаю, звісно «сам говорив, що грошей не вистачає, я пашу, як проклята, а ти ще й претензії до моєї роботи висловлюешь» і т.д.

Можна, звичайно, сказати, що я його спровокувала, але вирішуйте самі, коротше, він на мене сильно нагримав. Не знаю тепер, як мені бути. Він не розмовляє зі мною, може, вважає, що прав.

А я в свою чергу вважаю, що він міг би відреагувати на мою істерику ніжністю і ласкою, притиснути, поцілувати і сказати, що дуже мене любить. Навіщо так принижувати мене? Адже я його любила, та й зараз дуже переживаю про те, як складеться наше майбутнє.

Підкажіть, як мені бути, як прийняти правильне рішення? Я розумію, що теж не права, але у мене зовсім немає бажання навіть, що то робити по відношенню до людини, який мене зовсім перестав любити і поважати. Хоча і каже, що любить.