Чоловіку вже четвертий десяток, а поводиться іноді, як маленька примхлива дівчинка. На тещу він образився, бо вона йому на День Народження подарувала футболку.

Чоловіку вже четвертий десяток, а поводиться іноді, як маленька примхлива дівчинка. На тещу він образився, бо вона йому на День Народження подарувала футболку.

Скривився, ніби йому дали гною на лопаті. Каже, що на її День Народження мама теж отримає “якусь дешеву нісенітницю”. А для моєї мами сімсот гривень це не нісенітниця, а пристойні гроші.

Я у мами з’явилася пізно, я друга дитина в сім’ї. Коли я з’явилася, мамі вже було тридцять п’ять років, зараз їй вже сімдесят років.

Як я розумію мене вже ніхто не очікував, бо надто вже у нас велика різниця була зі страшним братом – п’ятнадцять років. Я його навіть не пам’ятаю особливо, його не стало, коли я ще була мала. Вони з батьком потрапили в ДТП.

Мене мама підіймала сама, бабусі намагалися допомогти, але там час такий був, що їм самим потрібна була допомога. Тому шикарними умовами моє дитинство не вирізнялося.

Зараз я вже виросла, у мене своя родина. Живемо ми з чоловіком та дитиною у квартирі, яку мама купила, коли не стало бабусь. З двох двокімнатних квартир вона купила трикімнатну, а гроші, що залишилися, витратила на моє навчання. Сама залишилася жити в однокімнатній, сказавши, що їй й так не тісно.

Ми з сім’єю живемо в тій трикімнатній без кредитів та іпотек. І це все завдяки моїй мамі. Тому що вона свого часу могла розпорядитися квартирами зовсім інакше. За заповітом мені мала дістатись одна від однієї бабусі, друга квартира відходила мамі. Але вона не стала гребти під себе, раз і назавжди вирішивши моє квартирне питання.

До нас у сім’ю мама не лізе. Одну з важливих причин я знаходжу в тому, що їй не подобається мій чоловік. Якось вони одразу не знайшли спільної мови.

Мама у мене людина не конфліктна, тому вирішила не множити сварки, а просто звести контакти до мінімуму. Вітає чоловіка з днем ​​народження та з новим роком, а решту передає через мене.

Зазвичай мама намагається робити якісь добрі подарунки, хоча я не уявляю, як на її пенсію можна щось ще й відкладати, але вона примудряється. Але цього року вона дуже витратилася на ліки, бо лікування вийшло дороге, а брати в мене гроші мама категорично відмовилася.

На День Народження чоловіка мама до нас не поїхала, прихворіла, просила мене заїхати, забрати подарунок. Онуку на знак уваги вона купила іграшку, а чоловікові гарну якісну футболку. Попросила не ображатись, що такі нехитрі подарунки, але на що вже вистачило. Я запевнила її, що все чудово.

А ось чоловік, побачивши подарунок від тещі, скривив обличчя і сказав, що так скоро і до шкарпеток із піною для гоління докотимося. А потім заявив, що коли теща йому дешевий подарунок на свято подарувала, то і на її день народження теж якусь дурницю за п’ятсот гривень подаруємо.

Мене ж такі закиди чоловіка останнім часом стали напружувати. Вічно він усім незадоволений, завжди хтось його чимось образив, зачепив. Ось слово за слово – і ми з ним вже лаємось. Згадали все – хто кому які подарунки дарував, хто кому і що сказав, як з ким батьки спілкуються.

– Твоя мама мені взагалі нічого не дарує на свята. І що? Я ж не забороняю тобі надсилати їй гроші через це. Ой, та годі вже! А то я не знаю, що ти їй переказуєш гроші щомісяця!

– Моя мама живе сама, допомагає моїй сестрі з дитиною, там важка ситуація! Це зовсім інша річ.

Розповіді про бідну сестру з дитиною та героїчну маму я чую вже шість років – ось як із чоловіком познайомилися, так і чую. Чоловік постійно потай робить перекази коштів, про які я чудово знаю, але виду до останнього часу не подавала. Нам грошей вистачало.

Але тепер ця ситуація розлютила мене. Завдяки моїй мамі ми живемо в трикімнатній, вона ніколи не тягне з мене гроші, дарує подарунки та не лізе до зятя.

Свекруха до мене теж не лізе, живе в іншому місті та займається онуком та дочкою. Але гроші вони з дочкою із мого чоловіка тягнуть пилососом.

А тепер цей чоловік, який живе в моїй квартирі та постійно спонсорує свою рідню, мені заявлятиме щось про вартість подарунків? Я від його матері подарунок отримала лише на весілля. А сестра взагалі ніколи нічого не дарувала. І мені було б на це все начхати, якби чоловік сам не почав мірятися грошима та подарунками.

Чоловік навіть психанув і ночував десь у друзів. Хоча кому він і що цим доводив, я не знаю.

Мамі подарунок на день народження я вже придивилася, гроші на нього відкладено. Якщо чоловік хоч рота відкриє на тему його вартості, то я задумаюсь про розлучення. Не через подарунок, а просто це буде останньою краплею.