– Посидиш із Ванею? Ми поїдемо по гриби, виручи, будь ласка, — попросила сестра. Я тобі грошиків підкину!
Вранці я приїхала до мами, бо з нею мешкає родина сестри. Вони лишили мені дворічного племінника, а самі поїхали.
З дітьми я не дуже ладнаю, до своїх ще далеко — мені лише двадцять два роки, навчаюсь, працюю, кімнату з подругою винаймаю. Але племінника люблю, він чудовий хлопчик, та й гроші зайвими не бувають.
Мама, сестра, та її чоловік приїхали о сьомій вечора, виїхавши з дому о восьмій ранку. Сестра відразу ж кинулася до сина, мама пішла вивалювати видобуток у ванну, щоб помити, а чоловік сестри розвалився на дивані. Про мене наче всі забули!
– Я піду? — спитала сестра.
– Іди! – махнула рукою сестра.
– Хоча, почекай! Ось, тримай, це спеціально для тебе, — вона вручила мені два пакети, — рижики, десять літрів.
– Дякую, мені не треба, я гриби не їм. Мені б грошей!
– Продаси рижики, будуть тобі гроші, — сказала сестра.
– Я продам?
– Ти!
Залишилась я без грошей, зате з грибами. Виклала повідомлення у місцевій групі, гриби швидко забрали, а мені гроші віддали.
Так, що насправді винагороду за племінника я отримала, але яким шляхом вона була отримана, мене не влаштувало.
Тому, коли сестра зателефонувала через тиждень і попросила посидіти з Ванею, щоб вони сходили по гриби, я відмовилася.
– Я тобі грошей дам! – пообіцяла сестра.
– Як минулого разу? Дякую, не потрібно!
– Нормальних грошей дам! Прямо зараз переведу! Приїжджай!
За кілька хвилин мені прилетіло п’ятсот гривень! Я відразу ж відправила їх назад. Вважала за краще зміну на роботі взяти, за неї платять вдвічі більше.
З ранку сестра дзвонила, питала, чи скоро я приїду. А я вже була на роботі, сестрі про це сказала.
– Ми ж домовились! – засмутилася сестра. Куди тепер Ваню? Ну дякую, сестро, врятувала!
Мама теж дзвонила, посварила за те, що я їх підвела! Я їй про гриби, які мені довелося продавати, а мама сказала, що продала ж, так що я недолуга, якщо образилася.
Ось така в мене родина! Я, недолуга, що їх підвела! Чому, порушувати домовленості, це нормально, а відмовлятися знову до них їхати, щоб сидіти з Ванею – це вселенська катастрофа? Не розумію! А ви що на це скажете?
- Ганнусю, ти розумієш, що твориш? - мама поставила кухоль із блюдечком прямо на фінансовий…
— Ну хіба так чай заварюють? Це ж просто окріп із віником. Смаку ніякого, один…
Ганна все життя була активною й енергійною. Вже в дитинстві, у дитячому садку, вона намагалася…
— Тільки спробуй ще раз привезти до нас своїх племінників, Сашко! Мені тут ці спиногризи…
- Що, прямо так і сказала? – перепитала Тетяна чоловіка. Максим кивнув і відпив із…
Ганна розкладала на столі зразки запрошень на своє весілля. Кремовий папір, тиснення золотом, мінімалістичний дизайн.…