Ця зустріч все перевернула в моєму житті з ніг на голову

В інститутські часи я був безоглядно закоханий в одну зі своїх однокурсниць. Однак вона не виявляла до мене взаємних почуттів.

Її цікавили лише багаті, та успішні хлопці, а я тоді був простим студентом. Я не хотів миритися з таким розвитком подій, і вирішив боротися за свою кохану.

Спочатку я намагався виказувати їй знаки уваги, запрошував її до інститутського буфету, щоб пригостити смаколиками, потім намагався влаштовувати для неї невеличкі сюрпризи.

Але все було марним! Я навіть не міг втовпитися поміж її залицяльників. Нарешті я вирішив розставити всі крапки, та запросив її до дорогого ресторану на побачення.

Вона спочатку вибрикувала, але, все ж таки, нехотя, погодилася на зустріч. Я землі під собою не чув від щастя! У своїй уяві малював нашу зустріч. На цю вечерю я витратив майже всі свої заощадження, але ні про що не шкодував.

Почуття в мені вирували бурхливою річкою! Нарешті цей момент настав. Богдана мала чудовий вигляд! Мені в ній все подобалося, навіть, якби на ній було лахміття, а не зваблива сукня.

Я намагався бути галантним кавалером, щоб їй сподобатися. Але Богдана була інфантильною, мало розмовляла, переважно, знизувала плечима, та робила байдужий вигляд.

Це мене не зупинило, і я вирішив їй освідчитись. Я дістав з кишені обручку, став, як це водиться, на коліно, і випалив заготовану промову.

– Богдано, ти вже давно мені подобаєшся, я тебе кохаю, і пропоную тобі одружитися! Я буду тобі вірним супутником життя, та зроблю все для того, щоб ти нічого не потребувала!

Не встиг я навіть договорити, як почув голосний регіт з вуст моєї коханої. А потім вона мені сказала те, що закувало моє серце в кригу!

– Слухай, ти це серйозно? Ти взагалі на себе в дзеркало дивишся, хоч інколи? Невже ти вважав, що я на тебе поведуся, наївний! Що ти мені можеш запропонувати, окрім кімнати в гуртожитку?

Я думала, що ти недолугий, але не на скільки! Я сюди й прийшла тільки для того, щоб сказати, що ти мені набрид зі своєю увагою, відвали, зрозумів!

Вона кинула серветку на стіл, і пішла, як я тоді вважав, назавжди. В той день перші мої справжні почуття розлетілися на друзки!

Після закінчення навчання я викреслив її зі свого серця, і вирішив розпочати життя із чистого аркуша. Потім я зосередився на роботі, й через п’ять років отримав своє перше підвищення, та став успішним.

До того часу я вже кілька років зустрічався з дівчиною, яка підтримувала мене протягом усього цього часу. Нещодавно вона сказала, що в положенні, і я відразу запропонував їй стати моєю дружиною, хоча сильних почуттів до неї не відчував.

Ми домовилися, що за три місяці у нас відбудеться весілля. Однак, два тижні тому, я зустрів свою колишню однокурсницю, в яку був закоханий, і яка дала мені від воріт поворот.

Вона стала ще більш красивою. При нашій зустрічі вона не відвернулася від мене, а навпаки, зраділа, як наче ми старі добрі друзі. Навіть сама запросила на каву до кафе.

Вона мені почала розповідати про себе, що так і не одружена, що працює недалеко від мого офісу, та запропонувала зустрітися наступного дня.

У підсумку, тепер ми разом щодня обідаємо. Я розумію, що мене шалено до неї тягне, не зважаючи на той біль, якого вона мені колись завдала. На вихідних вона запрошувала мене приїхати до неї, та випити ігристого, але я знайшов у собі сили відмовитись.

Зараз я тримаюсь з останніх сил. Розумію, що знову закохався в неї, та скоро можу наробити помилок, але нічого не можу з цим вдіяти. Мені дуже соромно перед своєю нареченою.

Вона хороша людина, і не заслуговує на таке ставлення, адже я не знаю, до чого може призвести поновлення спілкування з Богданою.

У мене було щасливе, спокійне і розмірене життя, а тепер, через цю випадкову зустріч, я можу втратити все! Порадитися ні з ким не наважився, тому розраховую на ваші! Що мені робити?