У мене є цивільний чоловік. Ми у відносинах 5 років, росте дитина. Живемо гостьовим шлюбом. До декрету я повністю забезпечувала себе, зараз перебуваю на утриманні партнера. Не можу сказати, що він балує мене, але на життя дає.
У минулому році за власною ініціативою вирішив поліпшити мої житлові умови, але квартиру оформив на себе, в цьому році купив машину за тією ж схемою. Ситуація мені вкрай неприємна, він постійно висловлює мені за ці покупки, що витратив на нас купу грошей.
Я не можу і не хочу користуватися чужим майном. До того ж він сказав, що не хоче, щоб я збагачувалася за його рахунок. Домовитися мирно ми не можемо.
Я вважаю, що купив він це не для нас. Невже за п’ять років відносин я не заслужила повноцінного подарунка? Я вважаю, або не даруй зовсім, або оформлюй на тих, кому даруєш. Я не права?
Марина, 37 років. Порада від психолога.
Добрий день, Марина. У листі ви не описуєте свої почуття, але я бачу тут образу, ніби вас не цінують. Ніби важливо вислужуватися, бути корисною і відпрацьовувати такий подарунок.
Поки ви бачите цю ситуацію так, як вам підказує дитячий досвід. З дитячими образами потрібно працювати. І вже на рівні дорослого встановити всередині себе чіткі правила. Наприклад: «Він повинен подарувати і оформити на мене, і якщо цього не відбувається, то я спокійно збираю речі і їду в той будинок, який вважаю своїм і за який мені не потрібно буде вислуховувати претензії». Точка, крапка.
Якщо розглянути ситуацію інакше, то, можливо, він не побачив подяки з вашого боку на його мові. Можливо, він доклав багато зусиль, щоб забезпечити вас. Але, за своїми травматичними причинами, питань безпеки та недовіри до світу оформив на себе, перевіряючи вас на міцність і на любов. І, швидше за все, сам відчуває провину і дискомфорт, не визнає це, а злість зганяє на вас.
Я б рекомендувала вам один раз чітко проговорити цю ситуацію. Ви озвучите, що важливо вам, а він – свою позицію. І тоді можна визначитися з тактикою.
- Мамо, ти зовсім з розуму вижила?! - Гнат влетів у передпокій. Кинув ключі на…
- Ти зовсім… Ніно! Рідній матері подзвонити раз на два тижні для тебе великий подвиг!…
Валіза впала з антресолей прямо зятю під ноги. Сергій відстрибнув, поправив окуляри, потім сів навпочіпки.…
Той, хто скаже, що до шлюбу Олег підходив винятково розважливо, буде неправий. Зовсім неправий. До…
Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками,…
Ольга повернулася додому пізно ввечері після зміни. Жовтнева темрява вже огорнула місто, ноги гули від…