Мене звуть Яся, мені 23. Розповім вам дуже душевну мою життєву історію. Вона триває і зараз.
До 23-х років я зустрічалася з багатьма хлопцями, більше за симпатією, без кохання. А кохання було все-таки в 19 років, справжнє кохання.
Я розповідатиму все послідовно. Я дівчина дуже красива: струнка і розумна (маю 2 вищі освіти). Здавалося б створена для ласки і любові, але все не так просто.
У свої 15 років я почала ходити на дискотеки, і зустріла хлопця Валіка, який був на багато старший за мене (23 роки йому було). Перший хлопець романтика, інтриги і заздрість подруг з боку. Терпіла, тому що не могла дати йому все що він хотів.
Паралельно я дружила з іншими хлопцями (у мене дуже багато друзів і дівчат, і хлопців), і мені почав симпатизувати хлопець Вітя, який водив мою подруги додому з дискотеки. Я помічала за ним теж знаки уваги. У них все-таки нічого не вийшло і через деякий час ми з ним почали зустрічатися.
Кожен раз, коли ми поверталися додому (він мене проводжав) з нами чіплялася йти ще одна дівчина Юля (подруга моєї подруги). Мені вона чимось не подобалася тоді. І це повторювалося кожен раз, мені дуже набридло.
Одного разу в магазині до мене підійшов хлопець Юлі і сказав що Вітя з нею листується. Мені стало якось ніяково. Цього ж вечора я Вітю запитала про це, він лише підтвердив і сказав, що йому треба час, що він хоче залишитися поки що один. Мені дуже боляче було. Я його намагалося повернути, але на шляху були завжди якісь перешкоди.
Багато часу пройшло і води витекло. Часто ми з Вітею зустрічаємося на Днях народження у спільних знайомих. У нього вже сім’я і дитина, він не щасливий. Я теж. Мої подруги всі повиходили заміж, вже народити дітей.
Через це у мене почалася велика депресія. І я звернулася до одного мудрого діда, який погадав на кавовій гущі. Багато чого він сказав хорошого, все правда. І дуже багато поганого: що моїй красі позаздрили і чимось напоїли, що мені приніс шкоду перший хлопець, з яким я переспала – Валік.
Через це я не вийшла заміж у 22 роки за мого коханого Вітю, який накреслений долею. Мені після слів дідуся стало так боляче і прикро.
- Ольга? Це зі служби таксі. - Хм… А що сталося? - Ольга не одразу…
- Мамо, ти що, серйозно? Тобто, ми весь рік орали на твоїй дачі, щоб у…
- Мамо, ну ти ж обіцяла! Ти ж присягалася-божилася, що після четвертого класу! Я закінчила!…
Пакет був теплий. Звичайний паперовий пакет, з якого виглядав край круглого хліба. Паша поставив його…
Аліна мовчки робила ін'єкції своїм пацієнтам. Робота це місце, де особисте треба залишати за дверима.…
Живуть у нас у селі Федір із Лідою. Гарне вони життя прожили: сина на ноги…