Історія мого кохання або чому я тепер не вірю в кохання з першого погляду. Я вже була один раз заміжня і після розлучення залишилася донька і неприємні спогади.
Перший чоловік любив випити й не любив працювати. Довгий час я жила одна, але коли мій вік наблизився до 30 років я почала замислюватися про другу дитину, і як наслідок про заміжжя.
І тут з’явився він, веселий, щедрий (як мені здалося) і неодружений, а головне я закохалася з першого погляду і на всі недоліки свого обранця просто закривала очі.
Для мене раптом стало неприпустимо, що Артем офіційно ніде не працює, що у нього маса боргів і що до моєї дитини він, навіть коли я поруч, відноситься не дуже добре.
Він міг на неї накричати, не дозволяв брати дочку за руку, а коли я щось їй купувала, за свої гроші звісно, він починав злитися і дорікати, мотивуючи тим, що покупка непотрібна. Потрібно було ще тоді з ним розлучитися, але я любила і вірила що він зміниться.
Як же сильно я помилялася. Я зрозуміла це тільки проживши з ним п’ять років, і народивши йому сина.
За цей час ми багато разів розходилися, потім мирилися до наступного разу. Під час скандалів він громив все що бачив, хоча сам за ці роки нічого не придбав.
Якщо він дарував мені подарунки, то потім під час скандалу їх забирав і йшов. А повертався вже звісно з порожніми руками. Дарувати він намагався те, що можна продати.
Він пішов, залишивши купу боргів і в моєму місті, я дізналася про це після залишення ним посади. Причому гроші він позичав нібито на лікування важкохворого сина.
Найсмішніше що через місяць після його відходу в соцмережах я побачила що у нього вже з’явилася інша, і у неї теж є дитина.
Я щиро бажаю його обраниці щастя, хоча дуже сумніваюся, що вона з ним буде щаслива. А для себе я зробила висновки, це буде для мене уроком на все життя. Більше ніякої любові з першого погляду.
- Забереш Вовку, коли путівку мені сплатиш! У цеху гули печі. Пахло ваніллю та гарячим…
Весілля вийшло скромним - гостей тридцять, не більше. Кафе на околиці міста, білі скатертини, осінні…
Аня була приголомшена. Те, що вона випадково почула сьогодні, приїхавши без попередження до свекрухи, було…
Марії нашої не стало ще навесні. Пішла вона тихенько, на самому початку березня, коли на…
Молодий чоловік вів автомобіль, не розбираючи дороги. Їхав, як то кажуть, у нікуди. Єдиним бажанням…
– Яке щастя! Останній платіж за іпотекою та й за машину вже розрахувалися! Ми впоралися!…