Дочка пригрозила, що судитиметься з власним сином, якщо я на нього заповіт напишу

Ось тепер я зроблю так, щоб дочці моя квартира не дісталася. Умови вона мені ставитиме, та ще й такі! Зовсім аже з глузду з’їхала.

Мені дочка заявила, що якщо я напишу заповіт на свого онука, то вона буде до нього позиватися, бо це несправедливо, адже я маю ще одного онука.

Так, на папері він у мене є, а за фактом я його тільки на виписці наживо і бачила. За сім років! І це не я вирішила з ним не спілкуватися, то зять вирішив.

Моя дочка одружена вдруге, другий син в неї зʼявився у новому шлюбі. Із зятем ми не в найкращих стосунках, тому він зробив усе, щоб я з другим онуком не спілкувалася.

Мені не подобалося в зяті багато чого. Занадто він якийсь хитрий, все шукає де б що урвати, лінивий, крикнути може, випити любить.

Загалом, я не знайшла жодної причини, за що його дочка покохала. Сама я із зятем спілкуватися не хотіла, він мені відповідав тією ж монетою.

Це він поставив дочці умову, що якщо я спілкуватимуся з його дитиною, то він збере речі та піде від неї. Для доньки це була страшна загроза, тож з молодшим онуком я, можна сказати, не знайома.

Зате у мене частенько жив старший онук, який не міг порозумітися з вітчимом, я його в цьому не дорікала. Вітчим там той ще негідник.

Пів року тому я дізналася, що дочка збирається продати свою квартиру, взяти іпотеку та купити квартиру більше. Я навіть не мала сумніву, що ініціатором цього заходу був зять.

Переконувала я дочку, що вона дурість робить, не треба продавати своє житло, а зятю якщо треба, то нехай накопичує, але дочка зажадала, щоб я не лізла до її життя.

Тоді я сказала, що раз вона прийняла таке рішення, то я свою квартиру, дачу та гараж перепишу на старшого онука, який явно може залишитися ні з чим за такого “дбайливого” вітчима.

Дочка на мене образилася, адже я маю двох онуків, а я хочу все залишити старшому. Це при тому, що я другого онука на вулиці не впізнаю, якщо він мимо пройде.

Дочці я пояснила, що її дії з квартирою “погано пахнуть”. Я хочу, щоб хоч у старшого онука в майбутньому було все нормально.

Не дай боже, з дочкою щось трапиться, то вітчим життя йому не дасть. Тому що нову квартиру, як я зрозуміла, купуватимуть лише на дочку та зятя.

Я запитала, чого там у власниках немає дітей, то донька пояснила, що чоловік проти. Типу, він іпотеку платитиме, а якийсь чужий хлопчик буде власником.

Дочка так і сказала “чужий хлопчик”. Це про свого сина. Я була в сказі від цих пояснень, тому ще раз повторила, що рішення ухвалила, моя спадщина буде тільки для старшого онука.

Дочка заявила, що я вношу розлад у сім’ю, вона судитиметься з сином, якщо знадобиться, все має бути справедливо.
Тепер я ще й з дочкою не бачуся, зате до мене переїхав старший онук. Дочка спочатку обурювалася і намагалася заборонити, але тут зять сказав своє “нехай котиться, нам легше”, і вона різко змінила позицію. Хоч за це зятю дякую.

Онукові я вже подарувала дачу та гараж. Квартиру оформлю на нього пізніше, але поки що про всяк випадок написала заповіт на нього. Не хочу, щоб щось дісталося дочці, вона поводиться як дурна гуска, яка не бачить, що її старшого сина вижили з родини.