Зі своїм колишнім чоловіком ми разом навчалися в медінституті, тільки на різних факультетах. Зустрічалися майже з першого курсу та після закінчення навчання, одразу ж одружилися. Я пішла працювати в дитячу поліклініку, а чоловік довго не міг знайти собі роботу. Він вважав, що гідний кращого місця, аніж робота звичайним лікарем у районній лікарні.
Незабаром він разом зі своїм другом вирішив зайнятися бізнесом. Вони відкрили свою маленьку майстерню з ремонту автомобілів. Спочатку справи у них йшли неважливо, але згодом вони вже володіли кількома точками автосервісу. Майже всі зароблені гроші він вкладав у розвиток свого бізнесу. На себе я мала заробляти сама. Але коли в нас народилася донька, чоловік почав більше бувати вдома, купував усе для неї. Я раділа, що наше сімейне життя нарешті налагодилося.
Донька підросла і пішла до дитсадка, а мені треба було виходити на роботу. І тут у нас почалися скандали. Чоловік кричав, що лише невдахи працюють дитячим лікарем за копійки, а нормальні фахівці давно перейшли до приватних клінік. Але мені подобалася моя робота, я звикла до дітей. Тим більше, що чоловік добре заробляв, але він вважав, що грошей багато не буває.
За рік ми розлучилися. Чоловік одружився вдруге і там теж народилася дитина. Нашій з ним дочці восени треба було йти до першого класу, але він перестав із нами спілкуватися і грошей на дитину теж не давав. І я вирішила подати документи на аліменти та скористалася послугами юриста у сімейних справах. Але чоловік сказав, що подасть у суді документи, що я зловживаю алкоголем. З його зв’язками та грошима це було неважко зробити, але за допомогою мого адвоката мені вдалося виграти судовий процес.
Минув час, донька вже закінчує школу. Всі ці роки я жила тільки для неї, хоч могла вийти заміж. Але вона завжди була проти цього і сказала, що піде з дому. Я тоді й уявити не могла, що вона незабаром справді піде, але до свого батька.
Він накупив їй модних речей, сказав, що має зв’язки в модельному бізнесі і допоможе стати моделлю. Спочатку вона зрідка дзвонила, а потім сказала, що тато їй заборонив спілкуватися зі мною. І нехай вона вибирає він, чи я.
На мій день народження вона таки зателефонувала, сказала, що любить мене і сумує, але не хоче зіпсувати своє майбутнє і жити так, як я. Цілий вечір я проплакала і зараз я не знаю, що мені робити. Може, і справді мій колишній чоловік мав рацію.
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…
- Алло, Віро, привіт. Розмова є, термінова! Телефоном не можу сказати, чоловік може зайти будь-якої…
Пізня осінь. Вітер б’є по плечах, ганяючи опале листя між надгробками. Небо низьке, сіре, ніби…