Я дружу зі співробітником вже 8 років. Почалося все з дружнього спілкування під час роботи, а потім я закохалася.
Він одружений і двоє діток, і я заміжня з двома дітьми. Ніхто нічию сім’ю розбивати не збирався. Ми зустрічалися виключно на роботі, близькість теж була на роботі.
Так, до речі, це я його спокусила, до зустрічі зі мною він 15 років був хорошим чоловіком. Він у мене і я у нього перші. П’ять років тривав наш роман, любов у мене була божевільна, мрії про спільну сім’ю. Але він відразу сказав, що дружину не кине ніколи.
До речі я бачила їх випадково удвох в місті – довгонога красива блондинка, серце защеміло від ревнощів. Я не вважаю себе взагалі красунею, але знаю ціну собі.
Потім все зійшло на «ні», вірніше це я почала змушувати себе перестати думати про нього.
Розпочала роботу над собою, над своїми почуттями. І вийшло! Я почала остигати, ми поступово перейшли в розряд дружніх відносин.
Він мені близький, він майже рідна мені людина. Йому я можу розповісти багато, поділитися проблемою, попросити поради. І немає почуттів, є лише теплота до нього, як до прекрасної людині, кращий з чоловіків.
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…
- Алло, Віро, привіт. Розмова є, термінова! Телефоном не можу сказати, чоловік може зайти будь-якої…
Пізня осінь. Вітер б’є по плечах, ганяючи опале листя між надгробками. Небо низьке, сіре, ніби…