Я дружу зі співробітником вже 8 років. Почалося все з дружнього спілкування під час роботи, а потім я закохалася.
Він одружений і двоє діток, і я заміжня з двома дітьми. Ніхто нічию сім’ю розбивати не збирався. Ми зустрічалися виключно на роботі, близькість теж була на роботі.
Так, до речі, це я його спокусила, до зустрічі зі мною він 15 років був хорошим чоловіком. Він у мене і я у нього перші. П’ять років тривав наш роман, любов у мене була божевільна, мрії про спільну сім’ю. Але він відразу сказав, що дружину не кине ніколи.
До речі я бачила їх випадково удвох в місті – довгонога красива блондинка, серце защеміло від ревнощів. Я не вважаю себе взагалі красунею, але знаю ціну собі.
Потім все зійшло на «ні», вірніше це я почала змушувати себе перестати думати про нього.
Розпочала роботу над собою, над своїми почуттями. І вийшло! Я почала остигати, ми поступово перейшли в розряд дружніх відносин.
Він мені близький, він майже рідна мені людина. Йому я можу розповісти багато, поділитися проблемою, попросити поради. І немає почуттів, є лише теплота до нього, як до прекрасної людині, кращий з чоловіків.
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…