Друзі чоловіка налаштовують його проти мене та заробляють за його рахунок

П’ять років тому вийшла заміж. З чоловіком любили одне одного шалено. Шлюб не через вагітність, вагітність трапилася пізніше і дуже довгоочікувана та запланована. Нам по 35 років давно не діти.

Нині доньці 2 роки. Ми ніколи особливо не бідували, обидва працювали, своя квартира, дві машини. Я працювала всю вагітність навіть за наявності ускладнень, від госпіталізації на збереження відмовлялася. Хотіла зберегти за собою місце на роботі після декрету.

Народила, за місяць я знову на роботі. Чоловік наполіг на такому швидкому виході на роботу. Казав, я пишаюся такою успішною дружиною (мене підвищили до начальника відділу) і донька виросте пишатиметься.

Чоловік також працює, добре заробляє. Має свій бізнес. Під час моєї вагітності у нього виникли серйозні складнощі, я почала допомагати і якось так склалося, що я тепер постійно працюю і на своїй роботі, і в його бізнесі. Плюс мене запросили викладати до інституту, де я навчалася, на кілька годин на тиждень. Але теж навантаження – плани, конспекти лекцій, практичні, перевірка робіт та інше.

Я не жаліюсь. Я люблю працювати. Але пів року тому у чоловіка з’явилися друзі – сімейна пара нашого віку. Він без освіти, досвіду роботи, м’яко і плавно прилаштувався до чоловіка в бізнес-помічники, виконує обов’язки як фахівець кол-центру, заробляє як заступник директора. Співає чоловікові дифірамби, як він крутий, дружина друга підспівує.

У результаті у нас з’явилися сварки, що я, приходячи з роботи (о 6 вечора), сідаю за комп’ютер (робити роботу чоловіка), а у сусідів (тих друзів) пиріжки-перше-друге-третє і компот! І вдома у них чистота ідеальна, а в мене безладдя. Це правда, не заперечую, але я працюю на трьох роботах фактично, я не маю ні часу, ні сил. І щодня, чоловік із 9 до 5 наслухавшись рекомендацій друзів, зустрічає мене докорами! Якщо раніше його все влаштовувало, ми всі обговорювали, то тепер вони найближчі люди, а я погана господиня, погана мати і погана дружина.

Обговорила з ним, казала: «Давай я звільнюсь, залишу хоча б одну роботу, а не 3, і у мене вистачить тоді часу на будинок». Він не згоден. З цими друзями він проводить увесь вільний час. У робочі дні вони з 9 до 5 разом та ввечері смс, у соцмережах з картинками та жартами аж до півночі.

Я намагалася з ним це обговорити, він мене чути не хоче, у всьому винна я. Друзі ці мені у вічі посміхаються, мовляв, ми вас любимо. Звідки знаю, що вони налаштовують його проти мене? Бачила повідомлення у соцмережах (каюся, підглянула). Для чого вони це роблять? Можу лише припускати. Друг тупий, але амбітний. Він хоче стати директором, керувати колективом та отримувати багато грошей (а чоловік залишиться просто засновником). Я заперечую. Я працюю в їхній же фірмі. Друг нічого не розуміє у цьому. Боюся, що він просто знищить бізнес своїми нічим не підкріпленими амбіціями.

Я люблю чоловіка, його шалено любить дочка, я не хочу руйнувати сім’ю, не хочу, щоб наша дочка росла без батька. Але й щодня слухати закиди від чоловіка, який йде на поводу цих псевдодрузів, які вирішили поправити матеріальне становище за його рахунок, мені теж не хочеться.

Як мені бути? Як зберегти сім’ю? Порозумітися з чоловіком?