Два місяці пройшли одним днем, і щодня одне й те саме, будинок-робота і все

Кожна людина хоче бути щасливою. Я також хотіла. Дуже хотіла. Дочекалася… Але якби знала, що за нього доведеться дорого платити, то це «хотіння» випарувалося б зі швидкістю світла.

Щастя моє полягало в тому, що я зустріла людину, яку реально покохала, вперше в житті, це було взаємно. Все було добре. Я навіть не вірила, що це може бути зі мною. Ми завжди були разом, він пишався мною, показував друзям, казав, що я в нього найкрасивіша. Ми були як діти, так, маленькі діти, які гуляють парками, ходять у кіно, в кафе.

Так тривало десь пів року. Потім почалося пекло. Він почав дорікати мені в тому, що нібито я товста, жирна, потім почалися образи в мій бік ще дужче. Я розуміла, що поводжусь як ганчірка, але не могла його покинути. Просто вірила в те, що буде все як раніше, думала, що це тимчасові труднощі, але я знову помилялася.

Далі – гірше. Він почав постійно до мене прискіпуватися, що одягаюся я не так, фарбуюся не так, як подобається йому, взагалі став говорити, що ми не підходимо один одному, я не підходжу йому, сказав, що він дуже гарний для мене. Але сам чомусь не йшов. Ображав, принижував як тільки можна, але не кидав. А я терпіла, я не хотіла без нього жити, сенсу без нього не бачила, прощала йому все.

Якось ми сильно посварилися. Він зателефонував уночі, сказав, що нам треба розлучитися. Він знав, що я сильно переживаю всі наші розбіжності, лайку, але все ж таки, не подумавши про мене, заявив таке на ніч. Я всю ніч проплакала, не спала потім близько тижня, перестала їсти. Я навіть не пам’ятаю, як я прожила той період. Два місяці пройшли одним днем, і щодня одне й те саме, будинок-робота і все. Забула про друзів, рідних, жила сама по собі. У підсумку — мінус 17 кг, нерви відмовили зовсім.

Нещодавно він побачив мене, не впізнав. Пройшов повз. Увечері ж повідомлення від нього: «Пробач мені, поверни мене до себе». Я розумію, що не можна так, нічого не зміниться, він знайде новий привід причепитися, але я хочу його повернути, як бути, як не дозволити собі дати слабину.

 

Daria

Recent Posts

– Не з того ти починаєш сімейне життя! – Видала свекруха

Галасливе весілля та подорож, - все було чудово. Молода родина, Олександр та Наталя, оселилася у…

8 години ago

– Тобі просто так дісталася квартира від батька. Здавай її і віддавай нам гроші, – наїхала нахабна сестра

Ключ обернувся в замку з тим самим звуком - наче кістка хруснула. Я завмерла у…

9 години ago

Ніно, ключі від дачі – мені. На свята вся родина вже пакує валізи

Ще й двері до кінця не зачинила, як почула той холодний, наче крига, голос свекрухи.…

14 години ago

Дитина — це велика відповідальність. А ти ж у нас завжди зі своїми правилами, кордонами й порядками. Яка з тебе матір?

Я поволі опустила долоню на кухонний стіл, а погляд мій впився у Світлану так пильно,…

15 години ago