Два з половиною роки тому зустріла своє перше кохання, якого не дочекалася

У шкільні роки зустрічалася із чудовим хлопцем. Була гарна історія кохання. Обидва були щасливі один з одним. Але з армії я його не дочекалася, зустріла іншого і не встояла перед натиском і почуттями. Солдатові чесно про все написала, розійшлися тихо. За того іншого вийшла заміж, народила дочку. Були щасливі, але він не впорався з успіхом і пішов до іншої після численних зрад.

Два з половиною роки тому зустріла своє перше кохання, якого не дочекалася. Зрозуміла, що краще за нього нікого не було і не буде, завжди його згадувала і любила.

Почали спілкуватися, багато часу проводили разом. Якогось моменту почалися знову стосунки. Але казки не вийшло, стосунки зайшли в глухий кут, і мій чоловік погас і закрився в собі. Довгий час не могла зрозуміти причини. Намагалася його розговорити, все для нього робила, дихала їм, літала для нього, а у відповідь мовчання та тиша з відмовками, що все нормально.

Відповідь на всі свої запитання дізналася завдяки Новому року. Він трохи випив і вирішив їхати додому автобусом, але я поїхала за ним. Коли приїхала, у коридорі почула його розмову із колегою. У неї проблеми в сім’ї, і мій розповів про себе і загалом виговорився.

Він сказав, що втомився, що душа пуста і нічого вже давно немає. Думав, що зможе почати зі мною все спочатку, але ні, він завжди бачить мою зраду. Говорив, що він утомився від усього, що чужий тут, що це не його дім, не його родина, не його жінка. Сказав, що хоче своє щастя.

Після всього ми багато разів розмовляли про нас і про все, але все без пуття. Він не може пробачити і забути всього, не може прийняти моє минуле після нього, не може і не хоче з цим жити, хоче піти і почати нове життя. Він каже, що це буде чесно.

Я люблю його. Розумію, що сама у всьому винна, що сама його зрадила, наламала дров. Але що робити і як все змінити, не знаю.