“Дякую” дівчині брата, очі нам розплющила! Навіть не знаємо тепер, як від ганьби відмитися, напевно, всі дружно підемо гріхи замолювати

Не думала, що ми в нашій родині потвори якісь! Я, мама, тато, брат – усі огидні! Безпардонні, які з радістю діляться своїми бактеріями та вірусами один з одним.

“Дякую” дівчині брата, очі нам розплющила! Навіть не знаємо тепер, як від ганьби відмитися, напевно, всі дружно підемо гріхи замолювати. Це ж просто чай!

У нас вдома в порядку речей взяти чужий кухоль і відпити ковток чаю, чи кави. Мама — фанат чаю, має різні сорти, штук двадцять, вона докуповує, експериментує.

Коли ми з братом були дітьми, чай теж був різний: чорний та зелений мама купувала, а добавки, м’яту, листя, імбир, шматочки фруктів та ягід, додавала сама.

Тепер у неї готові суміші. Треба тільки насипати в ложечку-ситечко, та заварити. Заварювального чайника у мами немає, бо ніхто не любить пити однаковий чай.

Куштували. Завжди, скільки себе пам’ятаю, куштували. Тато казав, що сипнув у чай базиліка, ми куштували. І мамин чай куштували. І мій. І брата.

Якщо ти перший наливав собі новий, тільки куплений, або намішаний матір’ю чай, то всі його куштували з твого кухля.

Для нас це завжди було нормою, як і тепер. І в місця громадського харчування ходимо, теж напої один в одного куштуємо. Ніхто на нас не дивиться, як на недолугих!

З’явилась у брата дівчина. Привів він її знайомитись. Принесла вона чай, як подарунок для мами.

– Квіти хотіла купити, але ваш син сказав, що краще чай. Цей із кактусом та лаймом, а цей із чебрецем, малиною та ожиною, – усміхнулася гостя, передаючи мамі дві красиво упаковані коробочки.

Ми відразу поставили чайник. Мама спитала, кому який наливати. Усі, крім дівчини брата, обрали чай із кактусом, а вона попросила з чебрецем та ягодами. Мама заварила, виконавши всі побажання.

Для мами процес заварювання чаю, майже ритуальний. Чайні ложечки, ситечка на будь-який смак, кілька наборів кухлів різного розміру.

Мама, наливаючи чай, принюхується до ароматів, що розкриваються від окропу, і блаженно мружиться.

Я на автоматі схопила кухоль гості, та скуштувала чай. На автоматі! Як завжди! Новий чай треба спробувати. Ось я й скуштувала!

Я не хотіла напускати слини у кухоль гості, позбавити її чаю, якось принизити чи образити. Я просто на автоматі скуштувала чай! Побачила приголомшене обличчя гості, зрозуміла, що вона, м’яко кажучи, здивувалася, і я перепросила:

– Вибач. Я не подумала. Зараз наллю тобі…

– Можна мені інший кухоль? – Попросила у мами дівчина брата, перебивши мене.

Мама з докором на мене подивилася, забрала кухоль у гості, поставила його в раковину. Налила такий самий чай, але в інший кухоль.

Брат у цей час розповідав дівчині про наше взаємне куштування чаю і, спробував пожартувати.

– Щоправда, вперше у гостя кухоль відбирають! Сестра, як та миша з мультика! Тільки миша, відчувши аромат сиру, тямити не могла, а сестра, відчуваючи аромат нового чаю, міркувати не може!

Ну так, зробили замах на її чай, але не зі зла ж? Новий налили! Без проблем! Вибачилися, зрештою. Кажу ж, що на автоматі рука до кухля потяглася! Посміятися – та забути! Ні!

Почала нас вважати хворими на всю голову? Так! Мама, до речі, пошепки потім зізналася, що теж зловила себе на думці, щоб відпити з кухля гості. Посміхалися з нею, нікому більше цього не сказали.

Кілька разів брат та його дівчина посварилися, через мій кричущий вчинок. Наче я плюнула гості в чай, взяла в руки батіг, і змусила її це пити!

У результаті, вони вирішили, що більше не порушуватимуть цієї теми, а до нас у гості дівчина ходити відмовилася.

– Ти ж розумієш, що її могло знудити? – Запитав брат. – В курсі, що є гидливі люди?

– Наче я спеціально!

– Ні, не думаю. Ти наступного разу спочатку, будь ласка, думай, а потім роби. Добре?

Пообіцяла братові, що обов’язково думатиму. І зараз думаю. І ось що надумала! Я, можливо, не найадекватніша людина на планеті, але й дівчина брата недалеко від мене пішла!

Можна подумати, що її реакцію з подальшою низкою сварок, можна назвати нормальною! Отож, я думаю, що брат її покине!

Якщо вже через таку дрібницю була піднята буря, то страшно уявити, що чекає на брата, у разі серйозної події! Ви зі мною згодні? Чи можливо засуджуєте мій випадковий вчинок?