– Дивись, волосся випадає, живіт постійно крутить, а минулого тижня… Ну, та проблема з білизною, пам’ятаєш? Я обійшов усіх лікарів. Усі кажуть – здоровий! – Дружина тільки хитро посміхалася, слухаючи зрадника

– Олександро, ти взагалі чуєш, що я говорю? – Денис стояв у дверях нашої спальні й дивився на мене з таким виглядом, ніби я пропустила щось архіважливе. – Я спитав, чи бачила ти мою сіру краватку зі смужками?

Денис нервував і ніяк не міг застебнути манжети сорочки.

– У шафі висить, третій вішак зліва, – відповіла я, але навіть не обернулася.

У цей момент я розбирала речі. Збиралася покласти їх у прання та сортувала за кольорами. Ось тут усе і почалося.

Черга якраз дійшла до улюбленої блакитної сорочки Дениса, в якій він їздив на конференцію. Прямо на комірі красувалася пляма від яскраво-вишневої губної помади. Я такою не користуюся, віддаю перевагу нюдовим відтінкам.

– Денисе, – покликала я, розглядаючи пляму під різними кутами, наче від цього вона могла зникнути. – А що це за пляма на комірі?

– Яка пляма? – Він підійшов до мене, зав’язуючи на ходу краватку. – Мабуть, від червоного. Ми ж із колегами відзначали завершення проєкту. Я тобі розповідав.

Червоне? На комірі? Малоймовірно. Але тоді я промовчала. Подумала, ну, може, його обійняв хтось під час зустрічі чи на прощання.

Я людина з адекватною самооцінкою. І необґрунтовані напади ревнощів – це не про мене. Я проковтнула його відмовку і продовжила розбирати речі.

А через тиждень я знайшла волосся, довге, руде, явно не моє. У мене каштанове волосся до плечей, а це було сантиметрів сорок, не менше. Воно зачепилося за ґудзик на його піджаку.

З того часу я стала уважніше вивчати речі чоловіка. І залізобетонні докази не змусили на себе чекати. Чоловік дуже змінився за останні кілька місяців, він став якимось чужим та холодним.

Але прямих доказів його провини не було, а влаштовувати скандал на рівному місці мені не хотілося. Я до останнього думала: “Може збіг?”

Коли Денис прийшов додому з ароматом чужих парфумів о першій ночі, я прямо запитала:

– У тебе хтось є?

– Не вигадуй, – кинув чоловік і пройшов повз мене у ванну.

Я дочекалася, поки він закінчить водні процедури, і спробувала знову поговорити.

– Денисе, – почала я. – Я бачу, що щось відбувається. Якщо ти втомився від наших стосунків – скажи прямо. Я доросла цивілізована людина. Я все зрозумію.

– Та в тебе параноя! – Огризнувся чоловік. – Я працюю, як віл! Забезпечую твої хотілки. А ти мені мозок виносиш, коли я хочу спати!

Тут я відчула ледь помітний запах хмелю. Чоловік ліг у ліжко, відвернувся до стіни й вдав, що спить. Розмови не вийшло.

А потім з’явився прямий доказ зради – любовна записка. Я знайшла її у кишені його спортивної сумки. «Вчора було чарівно. Чекаю на нашу наступну зустріч. Твоя М».

Почерк був акуратний, дівчачий, із серцем замість крапок. Це було так вульгарно, так банально.

Ноги не тримали. Я сіла на підлогу, тримаючи в руках цю ненависну записку і подумала: «Ну, от і все». Руки зрадницьки тремтіли.

Можна було влаштувати скандал, шпурнути йому в обличчя доказ, закричати, поплакати, вимагати пояснень. Але який сенс?

Чоловік мені зраджує! І це факт! Мені було дуже прикро і гидко. Наче на голову вилили відро бруду. Мені навіть не закралося думки його повернути, утримати, але й благословляти на щастя з іншою я теж не була готова.

І я вирішила діяти інакше.

Наступного дня я купила гострий перець. Не просто гострий, прямо термоядерний, який навіть продавець у рукавичках брав. Я натерла ним внутрішній бік його боксерів. Усіх! А потім спокійно поклала їх у шафу.

– Сашо, що за дідько?! – заволав Денис із ванної вранці. – Що з моєю білизною? Пече нестерпно!

– Мабуть, новий кондиціонер для білизни, – відповіла я. – Я купила з екстрактом м’яти для свіжості. Може, у тебе алергія?

Так чоловік промучився тиждень. Він мазався всілякими кремами й навіть сходив до дерматолога. Лікар розвів руками, жодних інфекцій, просто почервоніння незрозумілого походження.

А я тим часом готувала наступний сюрприз. У його дорогий засіб для зміцнення волосся я додала засіб для депіляції. Небагато. Рівно стільки, щоб ефект був поступовий.

– Сашо, подивися! – Денис стояв переді мною з рушником у руках, на якому лежав цілий жмут волосся. – Що відбувається? У мене волосся лізе!

– Стрес, мабуть, – співчутливо кивнула я. – Ти ж так багато працюєш останнім часом. Усі ці пізні зустрічі, наднормові.

До кінця другого тижня у чоловіка з’явилася помітна лисина. Він панікував, купував вітаміни, записався до трихолога. А я додала в його термос замість звичайного чаю особливий збір для схуднення. Легкий такий, трав’яний.

– Не можу зрозуміти, що зі мною відбувається, – скаржився він, повертаючись із чергового спринту до вбиральні. – Може, я підхопив якусь інфекцію?

– Може, тобі варто перевіритись? – Припустила я, накладаючи йому салат. – Мені здається, у мене теж живіт починає крутити. Знаєш, усілякі інфекції бувають. І передаються вони по-різному.

Чоловік зблід. В його очах майнув страх, і я зрозуміла, що потрапила в крапку.

Апофеозом став четвер. Денис прийшов додому раніше звичайного, блідий, з тремтячою повікою. Він сів на диван, обхопив голову руками й видав:

– Саша, мені потрібно тобі дещо розповісти.

Я сіла навпроти.

– Я… У мене є інша жінка, – затинаючись, почав чоловік. – Була. Тобто є, але… Сашо, я думаю, вона мене труїть!

– Труїть? – Перепитала я, намагаючись зберегти серйозний вираз обличчя.

– Так! Дивись, волосся випадає, живіт постійно крутить, а минулого тижня… Ну, та проблема з білизною, пам’ятаєш? Я обійшов усіх лікарів. Усі кажуть – здоровий!

– Я читав в інтернеті, що це можуть бути симптоми отруєння! Або порчі! Вона мені щось підсипає, я впевнений! Може, хоче, щоб я розлучився та одружився з нею!

– А я не готовий! Вибач мені! Я не хочу тебе втрачати! То була просто інтрижка. Ну, у відрядженні закрутилося…

– Що ж, – сказала я, – правда за правду. Я теж хочу тобі дещо зізнатися. Це все симптоми того, що ти зраджуєш дружину, яка чудово бачить сліди помади на комірах, знаходить чуже волосся та любовні записки.

Денис витріщився на мене, відкривши рота. А я продовжувала:

– Це я натерла твою білизну гострим перцем. Тому тебе й мучив свербіж. Засіб для депіляції в маску для волосся теж я підмішала. Ти не лисієш, любий. Це просто засіб подіяв. І проносним чаєм теж я тебе напувала!

– Ти… Ти знущалася з мене?! – Денис схопився з дивана. – Це жорстоко!

– Жорстоко? – я навіть засміялася. – А ходити ліворуч і брехати дружині – це як називається?! Любий, ти ще легко відбувся!

– Я тільки почала смакувати. У мене були грандіозні плани! Наприклад, клей у зубній пасті, барвник у лосьйоні після гоління.

– Ти хвора! – заволав чоловік. – Ти ненормальна!

– Ні, любий, – відповіла я. – Я креативна! І знаєш, що? Твоя «М» із сердечками замість крапок, може забирати тебе прямо зараз! Разом з твоєю лисиною, розладом шлунка та параноєю. Подивимося, як довго вона протримається.

Денис зібрав речі та пішов.

Увечері мені надійшло повідомлення з незнайомого номера:

– Це Марина. Денис сказав, що ви розійшлися. Він переїхав до мене. Сподіваюся, ми зможемо цивілізовано вирішити усі питання.

Я відповіла:

– Звичайно, Марино. Тільки врахуйте, у нього алергія на м’яту, випадання волосся від стресу, та синдром подразненого кишківника. Ах так, і параноя! Удачі!

Отак буває, коли зраджуєш дружину!

А ви що скажете з цього приводу? Пишіть свої думки в коментарях, ставте вподобайки!