«Господи, ну зроби що-небудь, щоб я змогла все це витримати!» – з тугою подумала Наталка. І тієї ж хвилини у двері подзвонили. Мабуть, Господь почув її молитви!

Наталя розгублено стояла між двома ліжечками з близнюками – чоловік знову затримувався на роботі. А їй так була потрібна допомога!

Мама, яка зазвичай допомагала з малюками, сьогодні не прийшла. Свекруха також не змогла. Тому довелося поратися самій.

А як все було чудово, коли вона завагітніла і УЗД показало, що у них буде двійня!

Андрій прямо носив її на руках! Хоча вже тоді затримувався на роботі:

– Люба, ну ти ж розумієш, що я – глава сім’ї і маю забезпечувати своїй коханій жінці гідне життя!

Вона, звичайно, розуміла. До того ж, забезпечувати тепер треба було ще й двох синів: у неї народилися хлопчики Олег та Славко.

«Господи, ну зроби що-небудь, щоб я змогла все це витримати!» – з тугою подумала Наталка.

І тієї ж хвилини у двері подзвонили. Мабуть, Господь почув її молитви!

Тільки б це був чоловік – нехай він раніше закінчить цю свою роботу і допоможете з хлопчиками, у яких вже почали різатися зубки і вони весь час галасували.

А всі батьки знають, що таке.

Але це виявився зовсім не чоловік, а його брат Дмитро, який був молодшим за чоловіка на три роки.

– Та я ось, повз проходив, – ніяково пояснив молодик. – Та й, думаю, зайду: раптом щось треба?

І це збентеження, що йшло від красивого і впевненого в собі, зазвичай, чоловіка виглядало несподівано.

Але жінка зовсім не звернула на це уваги: ​​їй хтось прийшов на допомогу! І, поки той намагався зайняти дітей, вона пішла на кухню – скоро треба було погодувати малюків.

Такий несподіваний візит Дмитра був не єдиним. Він уже кілька разів приходив саме в такі хвилини, коли Наталці була потрібна допомога та підтримка.

Дмитро якось так з’являвся саме тоді, коли було потрібно.

Поруч опинявся не зайнятий на роботі чоловік, а його небагатослівний брат, який допомагав всім чим міг.

А ще так буває, коли любиш людину: а Дмитро був… По вуха закоханий у дружину старшого брата…

Це сталося з моменту їхньої першої зустрічі, коли Андрій привів дівчину знайомитись з батьками. Дмитро побачив її і зрозумів, що він закохався.

Так вразила його струнка красуня з кучерявим від природи волоссям, заплетеним у товсту косу.

Батьки схвалили вибір сина. А у Дмитра після відходу брата з нареченою залишилося складне почуття закоханості та захоплення дівчиною.

А ще, звісно ж, заздрість… Вона виникала, побачивши цю гарну пару, майже у всіх – і в чоловіків, і в жінок.

Перші заздрили Андрію, що знайшов таку красуню. А другі – Наталі та її красі.

А ще виникало обурення. Брат поводився зі своєю нареченою з якоюсь часткою зверхності та поблажливості – що можна взяти з якоїсь там вчительки!

І дуже по-господарськи.

А вона, дивлячись на свого коханого, це все дозволяла.

З того часу Дмитро весь час був занепокоєним, як всі закохані, і весь час надіявся – а раптом розлучаться?

Хоча до цього хотів братові тільки хорошого.

Закоханість згодом переросла у глибше почуття, яке він ретельно приховував від усіх – ні Андрію, ні невістці знати про це було необов’язково.

А Андрій через пару місяців після весілля повернувся до своїх старих звичок, про які молодший брат чудово знав. Та й, власне, нічого й не ховалося.

Окрім риболовлі і відпочинку на природі, головною з цих звичок залишилася коханка Андрія – Марина.

Жінка була страшною за брата на три роки і дуже непривабливою. Свого часу брат їх навіть познайомив.

– Як же можна бути таким? І зраджувати таку чудову дружину, як Наталя? – дивувався Дмитро.

Так, Марина виглядала старшою. До того ж, їй уже виповнилося сорок років. Наталці ж було всього двадцять чотири: вона була набагато молодшою за свого чоловіка.

І дівчина ні про що не здогадувалася!

До того ж Андрій дуже добре «шифрувався», іноді прохаючи про допомогу в брата.

І Дмитро раніше частенько його виручав, особливо коли паралельно з Мариною у брата з’являвся хтось іще. Бувало й таке.

І Андрій навіть пишався цим:

– Вчися, як треба вміти поводитися з жінками!

Але на фоні чарівної Наталки все, що відбувалося, стало виглядати бридко, хоча раніше ще допускалося.

Особливо тепер, коли вона народила двійнят і майже всі вечори сиділа сама, поки чоловік «працював», не покладаючи рук.

Ось і сьогодні був такий самий випадок. Наталя погодувала дітей, а потім вони попили кави, тихенько розмовляючи на кухні, щоб не розбудити хлопчиків, які нарешті заснули.

І Дмитро помітив, що у його коханої дуже сумні очі.

А вона й не приховувала, що дуже турбується про Андрія:

– Він так багато працює останнім часом!

«От же ж…», – з тугою подумав Дмитро. «Працює він, а як же ж!

Йому дуже хотілося відкрити, нарешті, неприємну правду.

Але справжні чоловіки так не роблять.

Тому Дмитро заспокоїв Наталю, як міг, і з важким серцем поїхав додому.

Але скільки мотузочці не витися, а кінець завжди буде.

І ось Наталя випадково побачила листування чоловіка з коханкою. Андрій щось розслабився.

Все сталося, як завжди. Це відбувається в тисячах інших сімей…

…Андрій прийшов додому пізно.

– Наталю, я так втомився сьогодні! – сказав він з порога. – Певно побіжу в душ і спати.

Чоловік швиденько зібрався і зник у ванній.

Наталя сиділа на кухні, як раптом почула з кімнати якийсь звук. На телефон Андрія одне за одним почали приходити повідомлення.

Чоловік, який брав телефон з собою навіть у ванну, бо ж ніби можуть терміново викликати на роботу, забув це зробити.

– Що ж там таке термінове? – пробурмотіла Наталя.

Вона пішла в кімнату і взяла телефон Андрія.

Жінка прочитала повідомлення і очам своїм не повірила.

З тексту було ясно, що ці дві людини вже давно мають стосунки…

І вона почала читати те, що було раніше. А там виявились і цікаві фото…

І жінка зрозуміла найгірше – у них все це почалася ще до їхнього весілля!

І Андрій навіть ділився з цією жінкою деякими подробицями їхнього сімейного життя.

Це було просто неймовірне відкриття – чоловік виявився справжнім негідником і брехуном

Добре, що малюки спали. І Наталя теж лягла у спальні, поклавши телефон на колишнє місце.

Але перед тим вона дещо з нього сфотографула.

Коли в спальню зайшов зрадник-чоловік, вона прикинулася, що спить.

Невдовзі Андрій захропів: втомився сердешний. А дівчина лежала без сну – який тут вже сон.

Було ясно, що треба розлучатись – терпіти таке означало себе не поважати. Але куди їй подітися у декреті із двома малими дітьми?

Після безсонної ночі Наталя сонна намагалася займатися звичайними справами. Добре, що прийшла допомагати мама, і дівчина змогла вдень трохи подрімати.

А ввечері прийшов Дмитро, сказавши своє звичне:

– Я тут повз проходив. Може, щось треба?

І він поклав на стіл пакет з печивом і цукерками.

А Наталя розридалася і все йому розповіла.

А той мовчки слухав, даючи своїй коханій можливість виговоритись і внутрішньо з нею повністю погоджуючись.

– І що мені тепер робити? – між сльозами спитала Наталя.

– А ти виходь за мене, – несподівано запропонував Дмитро.

І дівчина раптом подивилася на нього іншими очима.

І, склавши разом усе що відбувалося, зрозуміла, хто її любить по-справжньому…

…Пройшов якийсь час. Наталя розлучилася з Андрієм.

А через два роки у родині Наталі й Дмитра, було вже три хлопчики.

Тому що справжнє щастя без дітей неможливе. А вони обов’язково стануть щасливими.

Бо ж взаємне кохання в них уже було…