Григорій орендував обшарпаний будинок за містом, прикрасив його пелюстками троянд і купив обручку, він вірив, що красуня погодиться

Коли Григорій був маленьким, його батько часто повторював, що жінки люблять лише гроші. Тоді він мало що тямив у цьому. Але варто було його мамі піти з родини, як зрозумів, що в чомусь тато мав рацію. Адже його матері від батька потрібне було лише його багатство.

Вона зачарувала його своєю чарівністю, а він, дурень, покликав її заміж. Щоб утримати його біля себе, вона завагітніла. Щоправда, жінка не подумала, що таке материнство. Зіткнувшись із реальними проблемами, вона просто зникла.

З того часу Григорій ріс без матері. Батько виховував його за всіма канонами суворого тата. Він ніколи не виявляв ласки по відношенню до сина. Однак той виріс напрочуд емпатичною людиною. І вирішив, що будь-що не повторить долю свого батька.

Коли настав час шукати роботу, батько одразу ж запропонував Григорію престижну вакансію у його компанії. Але син був проти цього. Він прагнув побудувати кар’єру з нуля. Тому запропонував батькові, щоб той узяв його на роботу як стажера.

Григорій приступив до роботи і намагався виконувати всі поставлені завдання. Коли про все дізналася його найкраща подруга Ганна, вона дуже зраділа. Аня знала, наскільки для її друга було важливо не сидіти на шиї у батька:

«Ти всього досягнеш самотужки, ось побачиш! Я пишаюся тобою, Гришо».

Якось через корку на дорозі Григорій сильно запізнювався на роботу. Впасти в багнюку обличчям перед начальством йому не хотілося, тому пару зупинок він вирішив пробігтися. Але герой настільки поспішав, що дорогою мало не збив дівчину, яка виходила з кав’ярні. З її рук вилетіли якісь папірці, а склянку з кавою було перекинуто на куртку Григорія. Він зупинився, щоб допомогти зібрати її речі:

«Вибачте, мені дуже соромно, я не хотів!»

Незнайомка подивилася на хлопця багатозначно та відповіла, що все добре. Коли він побачив її погляд, йому знесло дах.

«Яка красуня! Очей не відірвати», — подумав Григорій і вирішив не гаяти часу. Він сказав, що повинен виправити непорозуміння і запросив її на каву. Вони обмінялися телефонами та зустрілися за кілька днів.

Григорій зрозумів, що безповоротно закохався, і здавалося, що Аніта відповідає йому взаємністю. Коли про все дізналася Аня, вона дуже засмутилася. Виявилося, що вона знає Аніту, колись вона ходила з нею на курси англійської мови:

«Грішо, вона дуже меркантильна особа. Пам’ятаю, як на заняттях вона розповідала про своїх багатеньких залицяльників, які обдаровують її квітами та прикрасами. Їй потрібні лише гроші».

Герой не хотів у це вірити. Про те, що він син одного з найбагатших людей у ​​місті, Аніта просто не знала. Значить, хлопець зачепив її не грошима, а чимось іншим.

Проте слова подружки його стривожили, і він вирішив перевірити дівчину. Григорій орендував старенький будинок за містом, прикрасив його пелюстками троянд і купив для своєї дівчини обручку. На неї він грошей не пошкодував, дуже хотілося здивувати Аніту.

Але Аніта не наважилася навіть поріг будинку переступити:

«Як же тут бридко! Куди ти мене привів, ти у своєму розумі?»

Григорій вмовив її зайти, став на одне коліно і простяг дівчині обручку. Вона лише пирхнула у відповідь:

«Ти серйозно думаєш, що я куплюся на цю прикрасу зі склом? Що ми тут робимо? Гриша, яке весілля, про що ти? Ми ж просто розважалися!»

Шляхи Григорія та Аніти розійшлися. Хлопець довго не міг прийти до тями, а замість підтримки від подруги Ані почув лише сухе:

«Я тебе попереджала».

Він перестав з нею спілкуватися і намагався переосмислити те, що сталося:

«Невже мій батько завжди мав рацію і жінки люблять тільки гроші?»

Гриша розповів про все своєму батькові. Найбільше його розлютило те, що Аня мала рацію, ще й образилася на нього. Коли тато дізнався про все, він сказав:

«Люди часто шукають усюди те, що лежить у них прямо під носом. Подумай про це».

Батькові слова врізалися в голову хлопця, і лише згодом він зрозумів, що тато мав на увазі.

Він купив розкішний букет квітів і прийшов до Ганни, щоб вибачитись. Дівчина почала плакати і сказала:

«Я теж хочу перед тобою вибачитись. Так, я знала, що Аніта тобі не пара, але я не хотіла, щоб ти був із нею і з іншої причини. Просто дуже люблю тебе».

Григорій нарешті зрозумів, що дівчина його мрії завжди була поруч із ним. Вона не гналася за його статком, не маніпулювала їм, а любила його щиро за те, що він є. Тієї миті хлопець подумав:

«Мій батько прожив життя зі своєю правдою. Але він ніколи не втрачав надію, що є інша».