Хлопець пішов до іншої дівчини, тому що вона більше заробляє грошей… хочу сам зовсім не вміє заробляти, може декілька днів жити за рахунок дівчини, і говорить, що йому там комфортно

Треба вчасно позбуватися від тих, хто тебе тягне назад…

Є приказка “з милим і рай в курені”. Ні, я не заперечую, що гроші важливі, вони повинні бути, але не можна ж їх ставити на перше місце відносин.

Був у мене чоловік, пожили ми з ним 8 років. Я його любила, намагалася забезпечити максимальний комфорт, увагу йому приділяти. Але він все наше спільне життя докоряв мене невисоким заробітком. Це при тому, що сам він заробляв мало. На життя вистачало, але особливо не шикували. Він не прагнув заробити багато, у мене не виходило.

Жили ми жили, біда прийшла, звідки не чекали. Хоча, ні, це було прогнозовано, просто я не помічала тривожних дзвіночків. Поки ми жили, він шукав іншу. Зі мною йому було зручно, жили в окремій квартирі, але йому хотілося забезпеченого життя, до того ж без зайвих рухів тіла.

З’явилася у нього коханка. Не знаю, чому я його відразу не послала. Думала, що любила. А він став спілкуватися з нами обома, абсолютно не соромлячись, і обидві про це знали.

Так ось, стосовно грошей. Він прийняв рішення до неї піти, а на питання – чому, сказав: вона заробляє більше. Ні, він її не любив, чоловіків у неї до нього було безліч, навіть страшно уявити, скільки, вона йому зраджувала. Але головний критерій для нього виявилися гроші. Це при тому, що він свій рівень заробітку підвищити особливо не прагнув, міг по кілька днів не працювати, жити за її рахунок і говорити, що йому так комфортно. Я не розуміла цього.

Ти, начебто, мужик, повинен прагнути до чогось сам, а замість цього шукаєш бабу, яка вміє заробляти. Мені було образливо. Не вміючи заробляти, він тим часом принижував мене, кажучи, як мало в мене грошей, говорив, що я нічого не вмію і взагалі ніхто, а вона, он, працює, молодець.

Довго тріпав мені нерви, я терпіла ці приниження, плакала від образи, власної неспроможності. Моя оцінка впала до нуля, заробітки стали ще нижче, грошей не було взагалі. Почалася депресія. А він насолоджувався. Реально насолоджувався, принижуючи мене.

Пішла від нього. Я не просто зітхнула вільно. Стала іншою. Знадобився час, щоб я прийшла в себе, щоб знову повернулася нормальна самооцінка. Зараз у мене хороша робота, нормальний дохід. А він до цих пір не може нормально заробити і живе за рахунок “баби”.

А який з цього висновок – треба вчасно позбуватися від тих, хто тебе тягне назад, хто всіляко намагається піднятися, принижуючи тебе.