Хлопець вважає, що я розважаюся приватно з усіма його друзями, зі своїми колегами чоловіками, навіть літніми, а нещодавно він захотів розійтися, тому що я проходила курси лікувального масажу у масажиста-чоловіка, сказав, що я зрадниця

Ми разом 4 роки. І за весь цей час він сильно і без приводу мене ревнує. Причому мені часом здається, що ревнує не через велику любов до мене, а через те, що вважає мене своєю власністю.

Особисто я вважаю, що ревнощі, які знають міру і не переходять межу, властиві всім закоханим і тим, хто давно разом. Адже вони доказ того, що ти не байдужий (а). Тепер стосовно мого хлопця.

Ще з початку наших відносин і він, і я одне одного ревнували. Іноді мої ревнощі супроводжувалися мовчанням, але! Є одне АЛЕ! Я ніколи не обзивала його і не говорила: «чи, спиш з нею», «так ти зрадник», «ти напевно хочеш її».

Мій же хлопець дозволяє собі образити мене, називаючи це ревнощами, мало навіть не в ті моменти, коли ревнощам немає і місця.

Розповім все по порядку. Коли я вчилася в коледжі, він вважав, що я сплю з усією групою, включаючи викладачів. І неважливо: молоді вони або літні. На йому думку навіть літній може почати до мене приставати.

Підсумок: з однокурсниками я не спілкувалася. А коли в коледжі запропонували роботу мені довелося відмовитися, бо хлопцеві здавалося, що я переспала з кимось, і в підсумку мене взяли на роботу.

Я не можу спокійно говорити про мою роботу, тому що мова плавно переходить: до тебе там пристають напевно? Це набридло. Причому його ревнощі завжди супроводжується зі злістю: у нього відразу змінюється вираз обличчя і погляд.

Був одного разу ще один випадок. У нас в квартирі зламався лічильник. І щоб дізнатися, що робити, я запропонувала зателефонувати нашому представникові ТСЖ. На що мені хлопець сказав: ти його знаєш? Спиш (більш груба форма) напевно з ним?

Хоча ми разом його вибирали на голосуванні сусідів в якості голови. Вранці коли йде на роботу: дивись не зраджуй мені.

А як приходить: де була? Мені здається що коли мене немає ти ведеш додому кого-небудь. У підсумку я стала дуже закритою і замкнутою. Я боюся когось зустріти на вулиці, бо боюся реакції хлопця. Коли я намагаюся з ним на цю тему говорити, він відповідає: я ревную тебе. І коли прошу бути більш стриманим: я зрозумів, я вмію себе контролювати.

Але на ділі – протилежна реакція. Я для нього в момент сварки: шл * ха, ш * лава, з усіма сплю. Мені набридло таке ставлення до мене.

Днями стався ще один інцидент. У мене проблеми з попереком, дуже серйозні. У підсумку я поїхала лікуватися на південь, де мені лікар призначив масаж попереку. Масаж робить чоловік, бо там, де я лікуюся, немає масажистів-жінок.

Коли хлопець дізнався, він сказав, що я роблю все, як мені вигідно, що я заграю і можливо сплю з цим масажистом. На хвилину зроблю відступ: процедура триває 15 хвилин і виглядає так: зайшов, тобі масаж зробили і ти вийшов, після тебе відразу наступний пацієнт. Тобто немає жодної розмови. Максимум, що може запитати масажист: ви себе краще вже відчуваєте?

Мені набридло таке ставлення хлопця до мене, я постійно перед ним виправдовуюсь і доводжу, що всі хлопці, з якими я працюю, козли. Тоді він заспокоюється. Я не з тих дівчат, які гуляють з хлопцями, будучи у відносинах, тобто друзів-хлопців у мене немає.

Я ні з ким з хлопця не листуюся, ніколи не заграю, одягаюся скромно і веду себе пристойно. Вчора він мені написав: тебе там мацав якийсь мужик і нафіг мені така супутниця.

Написав: я краще здохну, ніж жити з такою як ти. Так як заради такої можна намагатися? Коротше опустив мене по повній. А те що у мене серйозні проблеми зі здоров’ям – йому пофіг. Мені набридло таке ставлення до себе.

У підсумку він знову зрівняв мене з дівчатами легкої поведінки. Зазначу ще те, що він у мене у всіх сенсах перший. Він сказав: як приїдеш зі свого санаторію вирішимо все і я з’їду. Ніякої поваги в мою адресу. Що скажете?