Хоче мама імплант – нехай накопичує! Хоч раз у житті побуду невдячною дочкою

Мама не найпростіша людина у світі. Іноді з нею буває важко. У нас досі проблеми із досягненням компромісів. Якщо питання просте, то все легко, якщо мова про великі гроші – то все погано!

Мама на пенсії. Із собачкою гуляє, в бібліотеку ходить, ток-шоу дивиться. Пенсія у мами середня. Жити можна, якщо не хворіти, ходити в одязі, якому зносу немає, і харчуватися розумно.

Я єдина дитина у сім’ї. Чоловік у мене покійний, діти, іпотека, будинок, робота. Сама в грошах не купаюся, бувають ситуації, коли доводиться залазити у борги, але, загалом, живу нормально.

Діти підлітки, кошти на їхнє хобі є. У мене не мінімальна зарплатня, є пенсії. Іноді, раз на кілька років, їздимо на відпочинок. Зайвих грошей немає.

Навесні допомогла мамі з лікуванням зуба. З неї попросили чотири тисячі, хоча на сайті було вказано в рази менше, аргументуючи вартість лікування каналами, що важко лікуються. Я дала мамі ці гроші. Їй усе зробили.

Через три місяці, у липні, мама знову зіткнулася з проблемами із цим же зубом. У стоматології, куди мама навесні зверталася по лікування, їй дали рік гарантії.

Іти туди та переробляти, вона відмовилася, вбивши собі в голову, що стоматолог був некомпетентний.

Безплатно лікувати зуб мама не хотіла, сказала, що краще висмикне його. Знайшла вона за відгуками іншу стоматологію, звернулася туди, їй нарахували три тисячі.

– Допоможи, сплати лікування, – з таким проханням мама звернулася до мене.

Я грошей не друкую. Навесні зуб був вилікований, гарантія є, нехай переробляють. Безплатно!

– Ні! Не піду! Мені лікар не сподобався, – уперлася мама.

– Тоді сама плати!

У результаті, мама з’їздила до чергової стоматології – зуб видалили. Це вона так психанула і, зразу ж про це пошкодувала.

Але, оскільки, зізнаватися у своїй дурості, доля лише розумних людей, то мати звинуватила мене в тому, що вона залишилася без зуба!

У мами хороші зуби, якщо не брати до уваги зубів мудрості, це третій видалений зуб у її житті.

Ми з мамою посварилися. На мій погляд, її вчинок був із серії «На зло мамі відморожу вуха». Грошей їй не дали, пішла та висмикнула! Повний ідіотизм!

Погляд мами відрізняється від мого: вона все життя тільки заради мене жила! Одна залишилася заради мене, бо батька, який пив, вигнала, щоб у дорослому житті я з таким не зв’язалася, кредит брала, освіту мені дала.

А я виросла і начхала на її потреби! Навесні я їй дала грошей на зуб, а влітку відправила лікувати за гарантією – це начхала?

Посварилися так сильно, що розмовляти з нею не хотілося. Мама онукам дзвонила. Вони були в курсі ситуації, бабусю не підтримали, на них мати теж образилася.

Настала осінь. Мама вирішила, що із задоволенням мене простить, якщо я оплачу установку імпланту, треба всього двадцять шість тисяч гривень.

Вона кудись ходила, їй там все порахували та пам’ятку написали, обіцяючи чекати на неї з нетерпінням. Я їй влітку три тисячі не дала, а до осені, що в моєму житті змінилося?

Заміж за мільйонера я вийшла і, сама цього не помітила? Звідки я маю такі гроші? І хто сказав, що я маю платити за мамин ідіотизм?

Хто просив її йти та видаляти зуб, який треба було лише перелікувати? Відмовила мамі.

– Добре. Я квартиру продаватиму. Сама імплант поставлю, – заявила мама.

Сказала, що підписала вона договір із рієлтором, шукає покупців, уже приходили, дивилися. Жити зібралася в якомусь селі у передмісті. В мене немає слів!

Мама і раніше любила шантаж, але масштаби були меншими, тому я поступалася. На цей раз я вирішила: нехай мама робить все, що хоче, обдурять, залишиться на вулиці, піде на вокзал жити!

Мамі шістдесят один рік, багато хто в такому віці продовжує працювати, веде соціально активне життя. Вони не психують і не бігають видаляти зуби, які ще можна врятувати.

Не шантажують дітей тим, що продадуть житло, якщо не отримають бажаного!

Психічно мама здорова. Це у неї дурість, та небажання визнавати власні помилки, бо подібним мама часто грішить.

Діти в інтернеті покопалися, не знайшли оголошення про продаж маминої квартири. Так що так – всі її слова це просто блеф та шантаж!

Хоче імплант – нехай накопичує! Хоч раз у житті побуду невдячною дочкою! Я слушно міркую?