Хочу чоловічої уваги, але вона мені неприємна

Я не користуюся успіхом у чоловіків, а мені цього дуже хочеться. Ніколи раніше не знайомилася на вулиці, але на днях до мене підійшов хлопець і сказав, що я йому сподобалася.

Ми трохи поговорили, він здався мені досить приємним, але сама по собі ситуація чомусь викликала у мене огиду. Щось подібне зі мною вже траплялося: я чекала рішучих дій від знайомого, який мені подобався, але як тільки він мене кудись запросив, мені відразу перехотілося його бачити, зустрічатися з ним.

Ось і зараз так само: я мріяла, щоб на мене звернули увагу, але за фактом мені це неприємно, відчуття, ніби мене принизили. Відчуваю щось на зразок розчарування або образи через те, що не я зробила вибір, а мене вибрали.

Навіть дивитися на себе в дзеркало спочатку не могла. З чим це почуття може бути пов’язано і як від нього позбутися?

Маргарита, 18 років. Порада від психолога.
Маргарито, ваші розчарування, образа, що це був не ваш вибір, – все це може бути пов’язано з тим, як формувалися ваші дитячі відносини з близькими і важливими для вас людьми – в першу чергу з батьками. Іноді щось подібне відчувають люди, які пережили в минулому психологічне, фізичне насильство.

Ви відчуваєте природне бажання подобатися, шукати пару, вступати в стосунки, але вам заважає страх. Може бути, в дитинстві у вас не було права голосу, батьки все вирішували за вас. Або вам відмовляли в увазі, любові, розумінні, захисті, схваленні. Ця причина здається найбільш вірогідною, особливо якщо враховувати, що вам буває неприємно дивитися на себе в дзеркало.

Я можу тільки здогадуватися про ваше минуле, але, можливо, ви пережили втрату або смерть близького і вважали себе винуватою, думали, що все через вас, через те, що ви «неправильна», «нехороша». Зараз в вас може говорити дитина, якій складно повірити, що вона дійсно комусь цікава, що хтось може оцінити і полюбити її. Ця дитина не знає, чи вірити новій людині. Нові знайомства активують в вас страх близькості, а підозра і недовіра не дозволяють історії розвиватися.

Щоб впоратися з цим, перш за все треба зрозуміти справжню причину того, що відбувається, з чого і з-за чого все це почалося. Вам належить навчитися розпізнавати свою модель мислення, поведінки, вчасно помічати захисні реакції, які виключають контакт, і позбавлятися від них. Важливо також навчитися знижувати тривожність. Це серйозна робота над собою, і, звичайно, вона піде швидше, якщо заручитися підтримкою фахівця.