Чому заважає почуття сорому і як його подолати?
Про це розмірковує професор Університету Х’юстона Брено Браун (Brené Brown)
Чому заважає почуття сорому і як його подолати.
«Теодор Рузвельт говорив: «Повагу викликає не той, хто помічає прикрі помилки і вказує сильній особистості на її недоліки, а той, хто знаходиться на арені боротьби, чиє обличчя забруднене пилом, потом і кров’ю, хто хоробро бореться, щиро помиляється, робить помилки , тому що без них не зробити жодного гідного вчинку».
Головне – вирішуватися на вчинок, вміти бути на арені. Цьому заважає сором. Це той біс, який шепоче: «Ні, ти не гідний … Я знаю все, що відбувалося з тобою в юності … Я знаю, що ти вважаєш себе недостатньо гарним (розумним, сильним) …»
Потрібно вгамувати ці думки , приготуватися до бою і подивитися в очі критику, який показує на вас пальцем і сміється, – в 99% випадків цей критик ви самі!
Сором рухає двома думками: «Недостойний» і «Ким ти себе уявив?». Сором зосереджує нас на собі ( «я поганий»), а не на поведінці ( «я вчинив погано»). Сором пов’язаний із залежністю, депресією, агресією, залякуванням, самогубством …
Для жінки сором – павутина недосяжних, суперечливих очікувань того, ким вона повинна бути. Для чоловіка соромніше за все – виявитися слабким.
Сором – це епідемія нашого часу. І щоб з нею впоратися, знайти дорогу назад – один до одного, нам треба зрозуміти, як сором впливає на нас, на наші відносини. Згадайте про співпереживання – ось головна протиотрута від сорому.
Якщо ми хочемо знайти дорогу один до одного, то це вразливість. Бути вразливим, дозволити, щоб нас побачили в цьому стані, бути чесним і отримати у відповідь співчуття – значить знайти дорогу назад один до одного.
- Лізо, тут тітка Наташа просить, щоб ви Світлану на пару днів прихистили, - зателефонувала…
- Як гадаєш, що нам подарує Леся? - Запитала Аня вже вся в передчутті. -…
Того дня Мар’яна почувала себе не дуже, тож зателефонувала на роботу і сказала, що не…
– Мамо, а можна Аліна з Оксаною у тебе на дачі влітку поживуть? Ти ж…
– Таня, доню, він молодший на п’ять років, та ще й з дитиною. Навіщо тобі…
- Зінко, ану йди сюди! - На всю вулицю дзвінко крикнула Наталя. - Микола Крук…