Почалося все з того, що рік тому я сиділа на одному форумі. Була злободенна тема і я там прокоментувала, у відповідь мені заперечив чоловік, ми з ним почали активно сперечатися, кожен намагався довести своє, потім якось перевели все в жарт.
Потім він мені написав в особисте повідомлені і ми стали листуватися.
Він був дуже розумний і цікавий. Ми спілкувалися на різні теми і у нас виявилося багато спільного.
Потім обмінялися номерами телефонів і стали спілкуватися вже по телефону. Поступово ми стали дуже зближуватися.
Розповідали про все одне одному і стали дуже близькі. Я відчувала, що це мій чоловік. Він теж відчував це.
Фото ми одне одному ніколи не показували, а потім стали боятися, що розчаруємося одне в одному. Він сказав, що йому за 40 років, мені 32 роки, я в розлученні, дітей немає.
Поступово ми дуже зблизилися, а потім він запропонував зустрітися. Я дуже хвилювалася, як молода дівчина, він теж помітно нервував по телефону, але вигляду особливого не подавав.
І ось довгоочікувана зустріч. Ми зустрілися біля ресторану, я коли йшла, бачила силует чоловіка, який стояв з величезним букетом квітів. Коли я підійшла, я прочитала в його очах захоплення, а в мене був шок. Стояв чоловік на вигляд близько 60 років, шкіра в’яла, так як він дуже худий, майже мого зросту. У мене зріст 1.75 см і він явно був якось дрібніше мене, я не товста, ні, але у мене склалося враження, що я його набагато більша.
Він був якийсь недоглянутий, немов пом’ятий життям. Від шоку я не могла промовити й слова, він явно був не герой мого роману. Він все зрозумів, простягнув букет, сів у машину і поїхав.
Увечері мені прийшла смс, що на милування нема силування.
Потім він пішов з форуму в той же день і більше мені не писав і не дзвонив. Мені було дуже погано на душі, але думка, щоб лягти з ним у ліжко викликала у мене якусь огиду.
Але потім я відчайдушно стала за ним нудьгувати. Бо він мені насправді близька людина. За три місяці у мене була близькість з колегою по роботі, але це не те, зовсім не те. Начебто все чудово, але от мене до нього не тягне. До того чоловіка тягне, але зовнішність його мене зовсім не приваблює.
І з іншого боку він збрехав мені про вік, йому явно не за 40, а добрих за 50. А ось забути його не можу.
Хочу подзвонити йому і знову ж в собі не впевнена, чи зможу я його зовнішність прийняти. Ось так я нервую кілька місяців, глушу свій потяг до нього фізичним задоволенням, але нічого не допомогає.
Я заплуталася, допоможіть, будь ласка радою.
- Алло, мамусю? Привіт! Як ся маєш, що робиш? Зі здоров'ям все нормально? Першу пенсію…
- Лєро, ти взагалі розумієш, що кажеш? - Катя стояла посеред батьківської вітальні і з…
- Мамо, я тебе зрозумів - почула Ірина голос чоловіка - у четвер завезу гроші.…
Короткий, наполегливий дзвінок у двері пролунав якраз тоді, коли Оксана витирала зі столу останні крихти…
Інга лише ступила на подвір’я, як слова самі зірвалися з її вуст, пролунали в несподіваній…
Коричневий чоловічий гаманець лежав на лаві біля ґанку магазину, одним кутом під порожньою пачкою з-під…