Кілька місяців тому чоловік запитав у мене, як я поставлюся до того факту, що він буде спілкуватися з іншою дівчиною

Виникла ситуація, з якою я не можу впоратися вже кілька місяців і рішення теж поки не знаходжу. Заміжня вже понад 15 років, є доросла дитина. У стосунках усе гаразд.

Кілька місяців тому чоловік запитав у мене, як я поставлюся до того факту, що він буде спілкуватися з іншою дівчиною. Це питання поставило мене в глухий кут і нічого зрозумілого я не відповіла.

А через деякий час випадково почула його розмову з кимось телефоном пізно ввечері. Він чесно зізнався, що спілкується з дівчиною, сказав ім’я, вік, що вона з іншого міста. І що це спілкування ніяк не позначиться на нашій сім’ї та його ставленні до мене. Просто його захопила рутина, потрібні нові емоції, і це йому допомагає.

Це триває кілька місяців, періодично у мене бувають зриви. Я не можу сприймати адекватно ситуацію, коли ми сидимо в одному приміщенні, а він листується з нею. Або йде ввечері до іншої кімнати для цього. Не знаю, про що там відбуваються розмови. Але факт спілкування від мене не приховує.

З телефоном не розлучається. Не розуміє, чому мені це не подобається, адже, крім спілкування телефоном, нічого немає. Коли я припустила зворотну ситуацію, де я спілкуюся з кимось у таких же умовах, сказав, що йому це не сподобалося б. Але припинити не може. Йому це потрібно.

Я намагалася не акцентувати свою увагу на цьому, якийсь час допомагало. Намагаюся проводити весь вільний час разом. Але поки що безрезультатно. Говорити з ним на цю тему важко. Його позиція: на наші стосунки це не впливає, річ не в тобі, умій ділитися. У мене ж інший погляд.

Мені здається, якщо людина шукає щось на стороні, отже, їй цього не вистачає. І ось як знайти рішення із цієї ситуації, коли не кажуть у чому причина, я не можу. І тягнути з рішенням далі теж не бачу сенсу. Якщо спілкування триває вже кілька місяців, то дедалі більше шансів на розвиток.