Кохана зберігає фотки свого колишнього і мені від цього погано

З Анею я познайомився десь півроку тому. Закохався, як хлопчисько, ось серйозно. До цього в мене було багато дівчат, але з жодної я не відчував того, що було саме з Анею.

Наші відносини розвивалися досить бурхливо. І я подумав, що ми можемо спробувати разом жити.

Просто я на той момент жив один у власній квартирі. Батьки ще на 18-річчя мені подарували. А ось Аня якраз закінчувала магістратуру та доживала останні місяці у гуртожитку.

Я вирішив, що їй моя ідея точно сподобається. Так і сталося. Аня раніше не жила зі своїми хлопцями разом, але невідомість її не налякала. Я відчував, що вона мені довіряє.

Спочатку ми звикали одне до одного в новій для нас побутовій обстановці. Але нам було дуже добре разом. Стосунки, повні романтики, — що ще потрібно для щастя, коли ти молодий?

З кожним днем ​​я все більше переконувався, що зробив правильний вибір. Поки одного разу випадково не знайшов на столі своєї дівчини фотографії якогось молодика.

Я не з тих, хто любить тягнути кота за хвіст. Того ж вечора я вирішив поговорити з Анею і все з’ясувати. Відповідь мене шокувала:

«Це Андрій, пам’ятаєш, я розповідала про нього? У мене досить непогані стосунки із колишнім хлопцем. Але ми не зустрічаємося, можемо хіба що списатися раз на місяць. А фотки я бережу як пам’ять».

Чесно, я намагався зрозуміти Аню. Проектував ситуацію на своє життя. Але я не можу уявити, як моя дівчина знаходить у мене фотографії колишньої і її це влаштовує.

Коли я поставив Ані таке запитання, вона відповіла, що сприйняла б це спокійно. Адже вона поважає мій вибір та розуміє, що минуле має цінність для кожної людини.

Ох же ж ці високі цінності! Тільки я впевнений, що Аня влаштувала б мені скандал.

Гаразд, припустимо, що я приймаю правила гри. Але чому ці фотки лежать на видному місці, ніби моя дівчина милується ними щовечора перед сном? Як я маю це сприймати? Аня сказала, що не зобов’язана мені нічого більше пояснювати. І це мені зовсім не сподобалося.

Наступні кілька днів наше спілкування було дуже холодним. Зізнаюся чесно, я відчував себе ніби обдуреним. І почав підозрювати Аню у зраді. Аж раптом вона повернулася до колишнього?

У моїй голові оселилися параноїдальні думки. Я не знав, куди себе подіти, і не знайшов нічого кращого, як простежити за Анею, щоб з’ясувати, чи не бреше вона мені.

Раз на тиждень моя дівчина зустрічається із подружками. А я цей час проводжу зі своїми друзями.

Я поцікавився у Ані, що саме вона збирається робити того злощасного дня. Вона розповіла про свої плани. І я вирішив, що перевірю, чи не збрехала вона мені.

Мені було неприємно це робити. Але щось усередині підказувало, що я роблю все правильно.

Я прийшов у кафешку, де Аня з подругами умовилася зустрітись. Спочатку все йшло за планом. Дівчата весело проводили час, а я спостерігав за цим із вулиці. Але в якийсь момент я побачив, що Аня з усіма прощається та йде. Звичайно, я пішов за нею.

Вона сіла у маршрутку, а я взяв таксі. Через кілька зупинок Аня вийшла. То була набережна. Моя дівчина пішла до однієї з лав, на якій сидів якийсь хлопець. Вдалині не було видно, хто це. Але я вже тоді розумів, що потрапив у самісіньке яблучко.

Аня підійшла до незнайомця, обійняла його. Він привітав її поцілунком у щоку. Все, що відбувалося далі, я переказувати не буду. Думаю, не треба говорити, що тим хлопцем виявився колишній моїй дівчині.

Я спостерігав за ними десь півгодини. І повірте, на дружню прогулянку це не було схоже.

Увечері, коли Аня прийшла додому, вона розповідала, як чудово провела час із подругами. А я зрозумів, що нам треба розлучитися.