Цієї зими ми були за крок від розлучення. Чоловік поставив мене перед фактом, що йде. Попросив мирно все підписати. Я не погодилась і була просто розчавлена цими словами. Тому Ігор подав документи без мого відома, наближався суд.
Я знала, що в нього є коханка. Знала як звати, де живе, про що спілкується з моїм чоловіком. Я чекала, коли це божевілля між ними скінчиться і Ігор знову буде нормальним. Але сталося найгірше – він сказав все мені в очі.
Але війна внесла корективи в мою любовну катастрофу. Суд був призначений на березень, тож не відбувся. А те красиве юне створіння поїхало з подружкою у Дубай. Там живе і працює донині. Не думаю, що повернеться, а Ігор не може знати, коли зможе виїхати.
Я якось собі продовжувала налагоджувати побут та якесь спілкування. Мені пощастило не встигнути нікому нічого розповісти, тож ми продовжували бути для друзів і родичів тим самим подружжям, що і завжди.
Взагалі вважаю зайвим ділитися такими історіями. Варто показувати усім лише ідеальний бік свого щлюбу. У кожної родини свої секрети, а ще я впевнена, що майже всі дружини проходять через зраду. Ну такий вже менталітет.
Нещодавно стався новий неприємний сюрприз. Подружка побачила десь, як Ігор купував величезний букет троянд. Без зайвих думок написала мені, питала чого не похвалюся. І тут я почала збирати по пазлах вже нову історію в житті чоловіка.
Молодша від нього на шість років, красива, розумна. Будує юридичну кар’єру. Уявіть, він не боїться ходити з нею по публічних місцях, де його можуть зустріти. Витрачає на неї дуже великі кошти.
Розумію, що маю якось дізнатися статус бракорозлучного процесу. Я сподівалася, що це питання відпало само собою. Але зараз думаю, що потрібно хочаб проінформованою бути. Раптом суд вже завтра, наприклад.
Ми продовжуємо жити разом. Квартира чоловікова, купував ще до нашого весілля. Можливо він вважає добрим вчинком, що не виставляє мене за двері? А можливо він зрозумів, що може мати скільки завгодно жінок поруч, розійшовся від безкарності?
Щоранку хочеться прокинутись і щоб усе це виявилося страшним сном. Розумію, багато жінок вважають, що це неповага до себе і я маю піти. Але чому я? Я дружина в законному шлюбі і не маю нікому дозволяти розбивати свою родину. Хіба ж я неправа?
Руслан доробляв салат на кухні, коли почув, як вихідні двері відкрилися. – Коханий, ми прийшли!…
Оксана пам’ятала той день до найменших дрібниць - запах лікарняного коридору, різкий, трохи металевий, як…
– Віра! Закрий двері в кімнату, твій син так шумить, що голова розболілася! – невдоволено…
У п'ятницю Ірина оформила відгул. Після двох тижнів безперервної напруги, коли доводилося затримуватися в офісі…
– Кохана, ну знову твої пиріжки підгоріли .. І тісто жорстке .. Все – таки…
- Розлучайся, Женю, завтра ж подавай, я заважати не стану, - сказала я, акуратно складаючи…