Батьки завжди повинні бути на першому місці. Ставши мамою я це точно усвідомила, але, на жаль занадто пізно. Я була не те що б важкою дитиною, але дуже характерна і якщо мені щось забороняли, я все робила на зло.
Мама була для мене найлютішим ворогом. Мені здавалося, що вона руйнує моє життя своїми ультиматумами і заборонами, адже я підліток і мені хочеться ходити в клуби, а не вчити уроки або допомагати по дому.
Я тікала з дому та приходила під ранок, але ніколи не замислювалася, що, саме відчуває мама.
Коли мені було 17 років мама, захворіла. Буквально за пару тижнів вона перетворилася з впевненої жінки в маленьку розбещену дитину. Лікарі говорили, що не можуть зрозуміти такого різкого розладу психіки, ми і досі не знаємо цієї причини.
Мамі ставало все гірше і ось ми з сестрою приїхали її провідати, цих хвилин мені не забути ніколи. Коли медсестри привели її, вони запитали Танюшка, а ти знаєш, хто до тебе прийшов, а мама подивилася на нас і забарилася, в її очах я побачила страх і через хвилину дізналася його причину.
Вона не впізнала нас, і коли їй сказали, що ми її дочки вона почала заперечувати. Мені ще ніколи не було так боляче і прикро.
Через 6 років мама померла, і мій світ спорожнів. Спілкуючись з подругами, вони скаржаться на своїх батьків, що ті їм у чомусь відмовили. А я думаю, що мені б хоч таких батьків, які відмовляють, лають, критикують, але люблять тебе більше життя.
Маму бачу рідко, коду приїжджаю на кладовище. Ділюся з нею всім, що сталося в моєму житті без неї. Мені хочеться уткнутися в плече і розплакатися по-дитячому, розповісти як мені без неї важко.
Життя дало мені жорстокий урок, і якби мені надали другий шанс, я все виправила б. Бережіть свою маму, телефонуйте їй частіше, говоріть, що любите, на питання не відповідайте роздратовано, а скажіть те, що заспокоїть материнське серце.
Коли Федір і Тася одружилися, у їхньому житті не було нічого особливого. Ні багатих родичів,…
Щойно Оксана переступила поріг, як її погляд одразу впав на Інну. Зовиця стояла посеред передпокою,…
Оксана припаркувала свій позашляховик біля будинку, але не поспішала виходити. Кілька секунд просто сиділа, заплющивши…
Єгор натиснув на кнопку дзвінка і почув замість звичного маминого голосу чужий, хрипкий і невдоволений:…
Ключ м’яко клацнув у замку, але за порогом Олену зустріла не тиша рідного дому. З…
— Ти справді… замки поміняла?! А як же ми тепер до хати потрапимо?! — вигукнула…