Коли медсестри привели її, вони запитали Танюшка, а ти знаєш, хто до тебе прийшов, а мама подивилася на нас і забарилася, в її очах я побачила страх і через хвилину дізналася його причину. Вона не впізнала нас, і коли їй сказали, що ми її дочки

Батьки завжди повинні бути на першому місці. Ставши мамою я це точно усвідомила, але, на жаль занадто пізно. Я була не те що б важкою дитиною, але дуже характерна і якщо мені щось забороняли, я все робила на зло.

Мама була для мене найлютішим ворогом. Мені здавалося, що вона руйнує моє життя своїми ультиматумами і заборонами, адже я підліток і мені хочеться ходити в клуби, а не вчити уроки або допомагати по дому.

Я тікала з дому та приходила під ранок, але ніколи не замислювалася, що, саме відчуває мама.

Коли мені було 17 років мама, захворіла. Буквально за пару тижнів вона перетворилася з впевненої жінки в маленьку розбещену дитину. Лікарі говорили, що не можуть зрозуміти такого різкого розладу психіки, ми і досі не знаємо цієї причини.

Мамі ставало все гірше і ось ми з сестрою приїхали її провідати, цих хвилин мені не забути ніколи. Коли медсестри привели її, вони запитали Танюшка, а ти знаєш, хто до тебе прийшов, а мама подивилася на нас і забарилася, в її очах я побачила страх і через хвилину дізналася його причину.

Вона не впізнала нас, і коли їй сказали, що ми її дочки вона почала заперечувати. Мені ще ніколи не було так боляче і прикро.

Через 6 років мама померла, і мій світ спорожнів. Спілкуючись з подругами, вони скаржаться на своїх батьків, що ті їм у чомусь відмовили. А я думаю, що мені б хоч таких батьків, які відмовляють, лають, критикують, але люблять тебе більше життя.

Маму бачу рідко, коду приїжджаю на кладовище. Ділюся з нею всім, що сталося в моєму житті без неї. Мені хочеться уткнутися в плече і розплакатися по-дитячому, розповісти як мені без неї важко.

Життя дало мені жорстокий урок, і якби мені надали другий шанс, я все виправила б. Бережіть свою маму, телефонуйте їй частіше, говоріть, що любите, на питання не відповідайте роздратовано, а скажіть те, що заспокоїть материнське серце.

Author

Recent Posts

– Ти не маєш права! – верещала родичка, поки слюсар міняв замки за її спиною

- Забереш Вовку, коли путівку мені сплатиш! У цеху гули печі. Пахло ваніллю та гарячим…

8 години ago

– Синку, я ж хочу як краще, – повторювала Олена Сергіївна

Весілля вийшло скромним - гостей тридцять, не більше. Кафе на околиці міста, білі скатертини, осінні…

9 години ago

Треба діяти швидко й рішуче! — Невже я стільки років помилялася? Невже вірила негіднику та зраднику?

Аня була приголомшена. Те, що вона випадково почула сьогодні, приїхавши без попередження до свекрухи, було…

11 години ago

– Брату потрібна допомога! Вважайте, що нам допомагаєте. А батькам допомагати – свята справа

– Яке щастя! Останній платіж за іпотекою та й за машину вже розрахувалися! Ми впоралися!…

13 години ago