Коли моїй бабусі виповнилося 60 років, то незабаром вона оголосила, що виходить заміж. Її наречений був старший за неї на 14 років, тобто на той момент йому було вже 74 роки!

Коли мова йде про вік “після 60”, то багато хто стверджує, що чекати від життя більше нічого, і все найкраще вже позаду. Дозвольте не погодитися з цими твердженнями. Наведу приклад з історії моєї сім’ї.

Коли моїй бабусі виповнилося 60 років, то незабаром вона оголосила, що виходить заміж. Ми тоді дуже здивувалися. Чому? Кілька слів про нашу бабусю.

У 24 роки вона залишилася вдовою з двома дітьми, так як наш дід загинув на війні. Все своє життя вона присвятила вихованню своїх дітей, а потім – виховання онуків.

Ніколи (ключове слово – ніколи!) Ми не бачили в її будинку жодного чоловіка. І навіть не було ніяких розмов про чоловічу стать. І раптом таке!
Тепер про потенційного чоловіка бабусі.

Жив він в іншому місті. Старший за неї на 14 років, тобто на той момент йому було вже 74 роки! Вдавець. Познайомився з бабусею через свою родичку, у якої гостював у нашому місті. Після кількох зустрічей, відразу зробив бабусі офіційну пропозицію.

Зрозумілі були наші сумніви, але бабуся все – таки прийняла рішення заміж вийти. Ми прийняли цю ситуацію і впустили в нашу сім’ю нового родича.
Жили вони в злагоді, і навіть потім бабуся вмовили діда переїхати в наше рідне місто, щоб вона могла спілкуватися зі своїми дітьми і з нами, онуками. Я була тоді підлітком.

Прожили вони разом 19 років! Дід пішов у віці 93 років. Бабуся ще 8 років жила одна. Я завжди ставлю собі питання, на яке знаю відповідь. Чи змогли б ці дві вже немолодих людини дожити до таких похилого віку, якби жили в самоті?

Якби ми не дали можливість нашій бабусі зважитися змінити своє життя? Я думаю, що і ви знаєте відповідь на це питання.
Тому висновок можна зробити такий, живіть повноцінним життям в будь-якому віці і не бійтеся змін!