Коли розривав відносини з коханкою, то лишив їй на пам’ять квартиру. Нещодавно дружина дізналася і понеслося

Я живу у нещасливому шлюбі останніх 17 років. Живу та й живу. Багато хто так живе, нічого дивного. Ми з дружиною ввічливі та турботливі одне до одного. Знаємо, коли треба підтримати, а коли краще не чіпати. Підростають дітки.

Так вже сталося, що кохання всього свого життя я зустрів вже будучи у шлюбі. Наші відносини протривали майже 5 років. Та і зараз би тривали, якби кохана не поставила своє можливе сімейне щастя вище за все, що між нами було.

Її не можна ні в чому звинуватити. Вона збирається побудувати родину, а зі мною це неможливо. Мені довелося її відпустити. Я тоді відчував перед нею величезну провину. Кохати можу, а жити не можу. Все через мене.

Мені захотілося потурбуватися про неї, зробити її майбутнє трішки легшим без мене. Тому я купив квартиру з новісіньким ремонтом і технікою. І подарував. Боляче дарувати матеріальне, а не те, про що просить серце. Купувати квартиру не для того, щоб жити разом. І їй було важко прийняти.

А потім ми поставили між нами крапку. Я намагаюся не слідкувати за її життям, а вона за моїм. Спілкування обірвали взагалі. Відпустити кохану жінку було дуже важко. Я ніколи і нікого більше не покохаю, як її. Ось власне і наша історія.

Нещодавно десь моя дружина перетнуся з дівчиною з дизайнерської фірми. І от же пощастило – з тієї самої фірми, що робила ремонт тієї подарованої квартири. Вона наївно доводила моїй дружині, що вони робили в нашій квартирі ремонт. Аж поки не зрозуміла, що не в нашій. Але конфіденційну інформацію про клієнта вже вибовкала. І який район дорогий, і квартира велика, і ремонт та техніка найдорожчі з можливих.

Це дуже зачепило мою дружину. Вона розуміла, що хтось був у мене і нічого. Але зараз вона просто не може заспокоїтись, каже, що мене розвели і я гроші родини роздаю дівчатам легкої поведінки. Грубо. Це не зовсім так.

Я навіть замислився, а якби там тоді я не спробував відкупитися, а розлучився? Я б зараз жив в тій хорошій квартирі поруч із жінкою, яку кохаю й досі. Спілкування з дітьми якось би вибудував. Можливо саме так і варто було вчинити? І ніхто б зараз не міг сказати кривого слова у бік тієї, яку більше за все на світі люблю.