Коли я зрозумів, що дівчину пора брати в дружини? Це сталося дуже випадково, як мені здається. Вона пізніше мені зізналася у одній таємниці

Після вечірки у мене в будинку прокинулася дуже хороша знайома. Нічого такого – злегка перебрала, а з таксистом вирішили не відправляти.

Мені ж вранці в понеділок треба було поїхати по роботі. Увечері вже з нею домовилися знову зустрітися, тому вона задала резонне питання: «Чи може я тебе дочекаюся тут?».

«Ну, гаразд», – і я помчав.
Годині о четвертій повертаюся додому.

Дівчина ходить в моїй довжелезній футболці. Виявилося, що на своє плаття вона пролила каву. Випрала його. Воно вже майже висохло, але не до кінця.

Тазик дівчина не знайшла тому трохи води затекло під холодильник на кухні, поки одяг висихав. Вирішила помити підлогу – заодно позбутися від води, яка натекла з сукні.

Ганчірку вона також не змогла знайти, тому взяла ту, що лежала біля вхідних дверей і об яку витирають ноги.

Сполоснула її, помила підлогу. На підлозі залишилися невеликі плям і підлога стала злегка липкою.

Покликала їсти. Виявилося, що макарони вона поставила поки мила підлогу і вони сильно зварилися. Їли макарони з сиром і огірочками.

Огірочки, до речі потрібно було викинути ще місяць тому, так як термін придатності закінчився.

Сидимо, їмо:
– Слухай, я тут кухоль кавовий розбила. Тому і плаття випрала.
– А ти ж на кухні кухоль розбила?
– Так! Як здогадався.
– Інтуїція.

А у самого в правій ступні застряг уламок того самого глечика. Відчуваю як почала витікати кров з ранки.
До чого я це все? Уже другий рік живемо разом. Вирішив, що таку господиню потрібно терміново брати в дружини.