Коли її ховали, він не проронив ні слова, але ж знав що це він її звів і лишив сиротою дитину

Цю сім’ю знаю досить давно, мене з ними познайомив мій чоловік, вони були його друзями років 8, як не більше. Мене відразу попереджали про те, що Оксана неврівноважена особа, говорили всілякі погані речі, а я, не знаючи людину, хоч своїм розумом і підтримувала ці плітки, серце було не на місці.

Її чоловік Максим ще той гуляка. Саме це і стало причиною всіх бід в сім’ї. Оксана з роками постійно худла, з красивої дівчини з фігурою і волоссям вона перетворилася на інвентар по вивченню скелету.

Максим продовжував гуляти, вона постійно плакала, кричала, у неї були зриви, нерви явно не не місці і не в порядку. Їх син Тимоша, дуже хороший і спокійний хлопчик, наче розумів що відбувається, наче знав, що чекає його попереду, ніколи не капризував, не просив зайвого.

Гуляння Максима дійшли до того, що він просто почав бити і зневажати Оксану. Мені її було дуже шкода, вона так само агресивно ставилася до нього у відповідь, але видно було що сильно любила.

Навесні вони розлучилися, Максим швидко знайшов собі іншу, Оксана з дитиною переїхала до батьків. Він іноді заходив полагодити кран, чи погратися з Тимошою. Оксані від цього ставало ще гірше, вона почала балуватися оковитою.

Ще через рік я зустріла її на ринку, з красивої, здорової, молодої, вона виглядала дуже погано, хворобливо, наче почорніла вся. А потім її не стало. Максим допоміг з похованням, але важко було дивитися на дитину, це пекло, коли маленькі діти ховають своїх матерів. Максим вів себе спокійно, наче і не через нього це сталося.