Колишній дорікнув мені, що я погано виховую сина, оскільки він дозволяє собі так розмовляти зі старшими! Щось не подобається – його проблеми

Перед десятиліттям сина активізувався колишній чоловік:

– Рито, давай нормальне свято влаштуємо? У дитячому кафе, з клоунами, конкурсами, бачив зараз усілякі шоу мильних бульбашок є. Що думаєш?

Правду відповідати не стала. Самі посудіть – пішов із сім’ї, роботу змінив, щоби мінімальні аліменти платити; машину купив – на маму оформив, щоб синові нічого не дісталося у разі прострочення за аліментами, або ще чогось.

Ось є недільні тати, а в нас – місячний тато. Раз на місяць сина побачить, потискає, по голові погладить і напуття видасть:

– Ти це, добре вчися!

– Якщо хочеш, будь ласка. Але організація вся з тебе. І фінансування також!
– Заметано! – зрадів колишній чоловік. – Ти мені пізніше повідом кількість гостей, добре?

Ок. Запитала сина, кого він хоче бачити в гостях. Я, моя мама, хрещена сина з донькою, вони дружать, два однокласники й троє друзів з двору. Написала колишньому смс із кількістю гостей.

Тиждень він атакував мене повідомленнями. Улюблена їжа сина. Улюблені мультфільми сина. Улюблений колір сина. Чи є алергія на щось?

У мене таке враження, що повідомлення були написані під диктування. Ще, десь у глибині душі, було прикро за сина: нормальні батьки цю інформацію повинні знати!

За два дні до дня народження, колишній вийшов на зв’язок:
– Торт замовив, кафе сплатив, записуй адресу.

Святкування дня народження почалося із сюрпризу: за сином приїхав водій великої восьмимісної машини, набитої повітряними кульками.

Мене та маму взяли за компанію, решта діставалася своїм ходом — кафе за квартал від нашого будинку.

Оформлення, аніматори, меню – все було на найвищому рівні. Розважальна програма теж, поза конкуренцією. На мій погляд, все пройшло чудово.

Щоправда, був один момент на самому початку свята… Скажімо, не за планом! Колишній чоловік прийшов не один, із дівчиною, яку представив своєю нареченою. І саме на цьому святі він вирішив познайомити наречену з дитиною!

– Мені все одно хто це, – сказав син. – Я її не запрошував, хай вона йде геть.

– Віра – дуже хороша, це вона про все подбала, це все – справа її рук. Вона хотіла, щоб у тебе був найкращий день народження, – колишній чоловік почав умовляти дитину.

Марно. Син поставив батька перед фактом: або йде Віра, або син! Колишній чоловік почав злитися, ще трохи й, вони з сином посварилися б. Їм завадила Віра:

– Пробач, я не знала, що моя присутність буде тобі неприємна. Я піду, а ви з татом повеселіться, як слід, – сказала вона іменинникові, та пішла.

Колишній чоловік побіг за нею, вони поговорили, він повернувся один. Далі все пішло своєю чергою.

Поки діти брали участь у конкурсах, колишній сказав мені, що я погано виховую сина, оскільки він дозволяє собі так розмовляти зі старшими.

– Ну, вибач, – я розвела руками, – ти сам від нас пішов, я виховую його сама, як можу. Щось не подобається – твої проблеми.

– Тебе, до речі, теж погано виховали: хіба ти не знав, що приходити на день народження без запрошення – поганий тон. А твою наречену іменинник не запрошував!

– Я все сплатив, Віра знайшла кондитера, аніматора, це кафе, водія з кульками. Вона домовлялася про меню, шукала подарунок. Я хотів, щоб вони нормально познайомились!

– Так і знайомив би, але ж не в день народження! Все, чути більше нічого не хочу, – я пішла за другий столик.

День народження синові сподобався. Колишньому чоловікові – не дуже. Але це його проблеми! Його ніхто не просив тягнути на десятиліття сина свою наречену!

Не приховуватиму: дівчина мені сподобалася. Не кожна так постарається, заради чужої дитини! У тому, що її син вигнав, провини дитини немає.

Винен його батько! Він міг або попередити, або познайомити їх напередодні свята. І все б було добре, бо в мене чудовий, тямущий хлопчик! Ви зі мною згодні?