Після двох років самотності познайомилася з хлопцем. Він прийшов до нас в офіс і одразу мені сподобався. Я ще тоді подумала, що не може бути, щоб такий гарний хлопець не мав дівчини (те, що він не одружений, ми відразу дізналися).
Як же я здивувалася, коли Паша запросив мене до кіно, потім почав підвозити додому, і після чергової зустрічі я залишилася в нього на ніч. Я зрозуміла, що закохалася, але він запропонував на роботі не афішувати наші стосунки.
Я не бачила в цьому нічого поганого, але все ж таки погодилася, щоб його не засмучувати. Тяжко було цілий день приховувати свої почуття і вдавати, що ця людина тобі зовсім чужа і байдужа.
У Паші своя квартира, і я чекала, що він запропонує жити разом, адже я знімаю кімнату вдвох з подругою. Але минуло майже пів року, а наші стосунки залишалися такими ж. Поки до нас не прийшла нова співробітниця!
Паша різко змінився, став мене уникати, я бачила, як він дивиться слідом за тією дівчиною і все зрозуміла. Він мені зателефонував і сказав, що почуття зникли (швидше за все, їх і не було з його боку) і запропонував мирно розлучитися.
Мені було дуже боляче і прикро, але я все сподівалася, що та дівчина йому відмовить і він повернеться. Подруга казала, що у мене немає гордості, що він мене не вартий, але все було марно. Я дуже страждала. Але я помічала, що вони весь час спілкуються і з їхньої поведінки зрозуміла, що вони разом.
Мої підозри підтвердилися, коли Паша зателефонував і попросив мене звільнитися, йому, бачите, не хочеться працювати зі мною разом після того, що було. Я відмовилася, це вже було занадто, щоб ще й роботу втратити.
Тоді він став погрожувати, що розповість усім, яка я, що мені все одно доведеться втекти тільки з ганьбою. Я нічого такого не робила, щоб боятися, але так бридко стало на душі, що подумала, може й справді звільнитися, щоб його більше ніколи не бачити. Але це буде схоже на втечу!
Не знаю що тепер робити, поки взяла відпустку, поїду до батьків, а потім на тиждень до моря, що робити потім, просто не знаю.
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…
— Я їй так і сказав: Галино Петрівно, та ви б його одразу на голову…