Конфлікт із дружиною мого брата у самому розпалі. Все ускладнюється тим, що вона в положенні, за кілька місяців вже буде малюк

Конфлікт із дружиною мого брата у самому розпалі. Все ускладнюється тим, що вона в положенні, за кілька місяців вже буде малюк.

Наші діти, її син та моя дочка, навчаються в одній школі у паралельних класах. Обидві дитини – першокласники.

Я живу у батьків, брат із дружиною винаймають квартиру неподалік від нас. Ваня, син братової дружини, не є моїм рідним племінником, вони познайомилися, коли у неї вже була дитина.

Окрім старшої дочки, у мене є син, йому чотири роки. Надя, братова дружина, подзвонила мені й запитала, чи купила я синові зимовий одяг.

Я якраз збиралася у вихідні цим зайнятися, тож так їй і відповіла. Тоді Надя запропонувала мені зимовий комплект, що залишився від її сина:

– Фірмовий, не важкий, мембрана, якість відпадна. Віддам недорого. Я б собі залишила, але забарвлення для дівчинки не підійде.

Вона скинула мені фотографії з усіх можливих ракурсів, запевнила, що розмір точно підійде. Я погодилася на покупку: за зимовий костюм Надя попросила тисячу двісті гривень.

Нові подібні коштують від двох з половиною тисяч, на сайтах з оголошеннями про продаж поношених речей, дешевше за тисячу п’ятсот гривень такий комплект не знайти.

Ми домовилися, що зайду до неї після роботи. Принесу гроші, заберу костюм. Але Надя вирішила вчинити інакше. Чим вона керувалася, я не знаю!

Коли закінчилася моя зміна, я зателефонувала Наді, щоб її попередити, що через декілька хвилин я буду у неї вдома.

Задоволена Надя мені повідомила, що вже передала мені костюм – відправила з сином до Лізи, яка гуляла на майданчику біля будинку. Поки я була на роботі, мама відпустила мою дочку Лізу на прогулянку.

Надя із сином ходили в магазин, побачили, що Ліза гуляє. Надя почала дзвонити мені, але я не відповіла на дзвінок, бо працювала.

Тоді вона зайшла додому та відправила свого сина до Лізи з пакетом, у якому лежав костюм, щоб вона віднесла його до нас додому.

Я зателефонувала дочці. Вона відповіла, що так, Ваня щось приносив. Вона його попросила, щоб він сам заніс пакет до бабусі, але Іван не пішов, зараз вони гуляють, де пакет, вона не знає.

Я передзвонила Наді, пояснила їй ситуацію. Поки я їхала додому, Надя, Ваня та Ліза шукали пакет із костюмом по навколишніх дитячих майданчиках. Мені довелося приєднатися до пошуків, які не дали жодного результату.

Ми з Лізою зібралися в садок за молодшим сином, я попрощалася з ними, ми вже розвернулися в бік садка, як Надя мене гукнула:

– А гроші?

Я розгубилася:
– Які гроші?

Надя відповіла, що за костюм. За її логікою, він був переданий, і не її вина, що Ліза загубила пакет.

– Ми з тобою про інше домовлялися, – віддавати гроші просто так мені не посміхалося, – я мала заїхати до тебе, забрати костюм і віддати за нього гроші! Так?

– Це ти вирішила вплутати дітей, організувала якусь передачу вбрання, нікому нічого не сказавши. Вибач, але я не вважаю, що Ліза винна у втраті пакета. Платити не буду, це ти порушила домовленість!

Надя почала наполягати, що дзвонила мені, щоб попередити, але я не взяла слухавку. Я їй пояснила, що працювала, запитала, чому вона нашій із братом мамі не подзвонила?

Чи не додумалася? Дружина брата стала наполегливіше вимагати з мене гроші.

Я, втомлена після роботи, була змушена займатися безглуздими пошуками, які сталися не з моєї вини. Ще треба було бігти в садок за сином, тому, можливо, відповіла трохи грубіше, ніж слід:

– Ти така цікава! А якщо кур’єр з інтернет-магазину профукає твоє замовлення, але вимагатиме гроші, ти заплатиш? Ні!

– Чому я маю платити? Як тобі на думку прийшло відправити одну дитину, щоб вона передала іншій дитині пакет із костюмом?

Я не стала слухати її заперечення, ще раз попрощалася, взяла дочку за руку і ми пішли.

Надя нажалілася моєму братові, що я її обдурила: вона мені костюм передала, а я їй грошей не віддала.

Брат почав дзвонити мені, питати, що за справи, і як я посміла засмутити його дружину в цікавому положенні?

І навіть дізнавшись від мене всі подробиці, брат не побачив причини, через яку Надя не повинна отримати гроші за костюм.

Батьки теж не залишилися осторонь. Мама з татом у голос почали твердити, щоб я віддала Наді гроші: так, вона здуріла, але ж вона в положенні!

Я відмовилась! У результаті, мама сама вирушила до Наді, щоб віддати їй гроші зі своєї кишені.

Надя мамині гроші не взяла. Вона заявила, що саме я маю принести їй гроші в комплекті з вибаченнями. Тут я зовсім очманіла!

Брат і батьки на мене насідають: віддай, вибачся, вона нервує, їй не можна, вона в положенні, не бери гріх на душу!

А мене дратує поведінка Наді у цій ситуації! Вона сама вирішила все переграти, мене у всьому звинуватила, вимагає гроші, ще й вибачення!

Я йду на принцип: гроші не віддам, перепрошувати не буду! За що мені перепрошувати? За що?

“Надя, вибач, що ти мене не дочекалася і вирішила передати костюм через дітей, а вони його загубили, але це повністю моя вина, ти ні в чому не винна, ти ж в положенні». Так це вибачення звучатиме?

Ставлення рідних людей до цієї ситуації мене не тішить! Вони роблять велику знижку Наді у зв’язку з її становищем. Мені здається, якщо вже зараз усі танцюють під її дудку, то далі буде тільки гірше!

Я не знаю, що робити! Як донести до брата та батьків, що вимагати щось із мене — безглуздо? Як їм пояснити, що цікаве положення Наді не хвороба, а її поведінка, не вписується в рамки нормальної?

Всі постали проти мене, і за що? За те, що відмовилася платити за річ, яку мені не передали з рук в руки?! Як мені вчинити, підкажіть? Маю я віддати гроші?