Банківська програма відкрилася не відразу. Пальці погано слухалися Аріни, і вона двічі вводила не правильний пароль. На кухні надривався чайник, свистів, але вона не рухалася з місця.
Тому що в цю секунду її значно більше цікавив їх спільний з чоловіком накопичувальний рахунок. На ньому зараз було нуль гривень.
Аріна різко видихнула, перегорнула історію операцій і побачила один великий переказ із позначкою «подарунок мамі на ювілей». Дата була позавчорашня. Того дня була її зміна у ветклініці, на неї чекали аж дві опер ації.
Поки вона рятувала тварин, її гроші, які вона відкладала протягом двох років, як виявилося, побігли на ювілей свекрухи.
Аріна вимкнула чайник. І тут же почула, як грюкнули вхідні двері.
– А ти чого це у темряві сидиш? – Запитав Олексій і клацнув вимикачем.
Аріна не відповіла.
– До речі, мама дзвонила, – продовжив чоловік, – кликала нас на дачу у суботу. Поїдемо?
– На яку ще дачу? – Запитала вона.
– Ну, як на яку? – усміхнувся Олексій. – Яку ми їй купили. Я ж казав тобі…
– Він же не казав… – промайнуло в голові в Аріни, і вона непомітно вщипнула себе, щоб зрозуміти, чи це не сон.
Чоловік їй нічого не казав. Таке вже вона б запам’ятала.
– Ти… переказав усі наші накопичення, – глухо сказала вона. – Всі. До гривні…
Олексій трохи помовчав.
– Аріно, ну… чого ти? – м’яко сказав він. – Це ж для мами, а не аби кому. То був подарунок на ювілей, шістдесят років їй виповнилося. Вона все життя мріяла про дачу! А ми… Ну, слухай, ми з тобою ще заробимо.
Аріна подивилася на Олексія. Йому було тридцять два роки, дорослий чоловік. Її чоловік, з яким вони були разом уже два роки. Батько її майбутньої дитини, хоча він про це поки не знав.
Вона хотіла сказати йому у вихідні, а тут так усе вийшло.
– Ти вкрав мої гроші, – спокійно сказала жінка.
– Твої? – підняв брови чоловік.
– Взагалі, так. Більшість накопичень були моїми, – сказала Аріна. – І ти їх узяв без мого дозволу. Як ти взагалі можеш це пояснити?
– А я повинен пояснювати? – посміхнувся Олексій. – Ми ніби чоловік і дружина, у нас все спільне… Начебто.
– Начебто, – знову проскочила думка-блискавка.
Аріна підвелася зі стільця і майже впритул підійшла до чоловіка.
– У тебе є тиждень, – твердо сказала вона, – вибирай: ти або повертаєш мені гроші, або оформляєш на мене частку цієї дачі.
Олексій розсміявся, щиро, як над гарним жартом.
– Арино… – сказав він трохи пізніше. – Ну, ти даєш… Яку ще частку тобі? Це мамин подарунок! По-да-ру-нок! Розумієш?
– Розумію, – сухо сказала жінка.
Вона взяла свій телефон, пішла до спальні та набрала брата. Денис працював із сімейними справами вже п’ятнадцять років. Вислухавши Аріну, він спитав:
– А ти раніше усі перекази робила з позначками?
– Так, – сказала вона, – всі документи є.
– От і добре. Не хвилюйся, сестро, все вирішимо, – пообіцяв Денис.
– Давай, до зв’язку.
Минув тиждень. Гроші так і не повернулися. Про дитину чоловікові Аріна поки що так і не сказала. А незабаром їй зателефонувала свекруха.
– Аріно, – почала вона, – я чула, ви з Льошею посварилися?
– Ем… ну…
– Ну що ти, дитино?! – перебила її свекруха. – Хіба ж можна через гроші сваритися? Гроші – справа наживна.
– Валентино Сергіївно, – сказала Аріна, – ваш син вкрав мої накопичення!
– Вкрав?! – натурально здивувалася свекруха. – Та ти що? Та що ти таке кажеш, га? Ти… Ти рідного чоловіка називаєш злодієм?! Та він тобі квартиру в іпотеку взяв! А ти його злодієм?! У тебе совість взагалі є, чи ні?
Здається, починалася істерика. Не бажаючи слухати голосіння свекрухи, Аріна натиснула відбій.
Квартиру в іпотеку вони взяли разом. А гроші на початковий внесок дали її батьки. Крім того, Аріна платила понад половину щомісячного платежу. І все це було підкріплено документами.
Аріна подумала і наважилася.
Спочатку вона відправила чоловікові голосове повідомлення, в якому сказала і про своє цікаве положення, і про те, що вона думає про його зраду.
Потім жінка зідзвонилася з подругою, і та охоче погодилася притулити її. Потім вона пішла збирати речі.
Хвилин за п’ять їй подзвонив Олексій.
– Аріно … – почав він. – Те, що ти сказала… Ну, про дитину та все інше…
– Ти повернеш мені гроші? – різко перебила вона.
Олексій шумно видихнув у слухавку.
– Арін… Ці гроші…
– Мої гроші, Льоша! Мої!
– Наші гроші, – натиснув він, – я на них…
– Купив мамі дачу!Це я вже чула! Тепер хочу почути, коли ти повернеш мені моє! – Попри злість, Аріна намагалася говорити спокійно.
– Ну…
– Якщо завтра ти не повернеш мені мою частину накопичень, – промовила Аріна, – я подам на розлучення. Це перше. І друге, не думай, що все так і скінчиться. Готуйся до суду.
Олексій почав щось говорити, але Аріна скинула дзвінок.
Гроші Аріні так і не повернулися. Тоді вона подала на розлучення, а Денис серйозно взявся за її справу.
Він підняв усі виписки, запросив документи на дачу, зв’язався з агентом з нерухомості та виявив, що дачу вже переоформили. Через тиждень після покупки Валентина Сергіївна переписала її на сестру.
– Отак… Видно, що це якась схема, – сказав Денис.
– У сенсі схема? – здивувалася Аріна.
– Поки що не можу сказати, може, я й помиляюся. Але… надто вже все швидко і гладко у них виходить із цією дачею…
Аріна розуміла, що якщо вже брат взявся до справи, то він обов’язково доведе її до кінця. Проте вона не могла знайти собі місця.
Щоб якось заспокоїтись і вже, як кажуть, «відпустити ситуацію», жінка виклала на свою сторінку в соцмережі короткий пост без імен і деталей. Просто коротко змалювала ситуацію і написала, що подає на розлучення.
За три дні під постом зібралося пів тисячі коментарів. А трохи пізніше в особисті їй написала зовсім несподівана людина – колишня дружина Олексія, Марина. Аріна трохи знала її.
З Олексієм її доля звела, коли його вже розлучили, тому ділити їм з Мариною було нічого.
– Нам треба поговорити, ми можемо зустрітися? – написала Марина.
Вони зустрілися і колишня дружина Олексія розповіла Арині свою історію. Вона три роки жила з Олексієм і на його прохання дала гроші на покупку квартири для його матері. Відносини з чоловіком не склалися, а після розлучення Марина нічого не отримала.
– Він ніби провокував мене на розлучення, – сказала Марина, – все робив мені на зло, а я, дурепа, намагалася зберегти сім’ю.
– Стривай, – не зрозуміла Аріна, – а як так вийшло, що ти залишилася без нічого? Хіба ти не зберігала чеки, виписки?
– Та який там! – Похитала головою Марина. – Я була закохана, як кішка і ні про що не думала. Просто зняла з рахунку гроші, які отримала після продажу бабусиної квартири, і віддала йому… Ну, і все.
Незабаром Аріна та Олексій розлучилися. А потім почав діяти Денис. Завдяки його старанням угоду щодо переоформлення дачі визнали недійсною.
На жаль, довести факт шахрайства йому поки що не вдалося. Але Аріна отримала свої гроші назад, а як компенсацію – частку у квартирі.
Виходячи з будівлі суду, Олексій підійшов до неї й похмуро сказав:
– Сподіваюся, ти задоволена?
– Не зовсім, – відповіла Аріна, – от якби вдалося притягнути до відповідальності вас із мамою за цей ваш сімейний бізнес, я була б повністю задоволена.
– Ну-ну, – посміхнувся Олексій, – у нас презумпція невинності, якщо що. Нехай доведуть спочатку, що це бізнес у нас… Втім, гаразд. А я ось думаю, як ти тепер одна, та з дитиною?
– Якось уже, – відповіла Аріна, – це вже не твоя турбота.
Вона розвернулась і пішла до своєї машини. Більше її доля з Олексієм не зіштовхувала, – та й слава Богу. Таким маміям варто сидіти у нені під спідницею, а не родину будувати…
А ви що скажете з цього приводу? Пишіть свої думки в коментарях, ставте вподобайки!
-Та купи собі вже нормальний телефон, – Ольга осудливо глянула на колегу, який набирав на…
– Ну ти даєш, Марійка! В місто зібралася, чули, дівчата !? – зареготала Ніна. –…
Напередодні весілля Віктора в хаті було душно. Топилася піч, багато готували. Троє жінок на кухні…
– Ти Влад не був гідний мене ніколи! І що я в тобі тільки знайшла,…
Нехай на годиннику і була всього десята година ранку та спека була відчутною. Люба кинула…
- Людко, де мій паспорт? - Прокричав Вася на всю квартиру. - Коротше, знайди мій…