У моєму житті було кілька історій містичного плану. Ось одна, сталася вона з нашою мамою, але я був безпосереднім учасником.
У році так 90-91 мама захворіла. Я на свій сором не пам’ятаю вже що з нею було, але відчувала вона себе дуже погано, лежала, майже не вставала.
Ліки, які їй виписали лікарі, ми з братом, оббігавши всі окружні аптеки, так і не знайшли. Багато хто пам’ятає що тоді був за час – магазини і аптеки були порожніми.
В один із днів ми прийшли з технікуму і побачили, що мама одягнена і чекає нас. Далі з її слів:
Лежу я, задрімала. Раптом хтось штовхає в бік і каже – чого лежиш? Вставай і їдь в аптеку на вулицю Фрунзе (це на іншому кінці міста, і їхати туди на трамваї хвилин 50 потрібно).
Я подумала, що це мені приснилося, але поштовх в спину і слова повторилися – вставай! Їдь в аптеку на Фрунзе, там є ті ліки, які тобі потрібно.
Дочекавшись нас з братом з навчання, вона попросила проводити її в ту аптеку. Насилу дійшовши до зупинки, ми поїхали туди.
Там дійсно було те ліки, причому його тільки вранці завезли і не встигли ще розібрати. Ну і, купивши ліки і почавши його приймати, мама швидко встала на ноги і поправилася.
Ліза вискочила з квартири з рожевою валізою, викликала ліфт, швидко вийшла з під’їзду, одягла темні…
– Це що таке? - Маргарита з огидою підняла сіру ганчірку за краєчок. Тканина повисла…
Про те, що неправильно та некрасиво вішати всі побутові справи на одного, Юля та Андрій…
-Оксано, ну навіщо нам це барахло? Давай віддамо комусь! Ну ось Сашкове ліжечко хоча б.…
Олена мовчки зайшла в кімнату, сіла на стільчик і поклала перед Мариною Петрівною папери на…
Оксана йшла по коридору на кухню. Проходячи повз дзеркало, вона мимохідь глянула на себе і…