У моєму житті було кілька історій містичного плану. Ось одна, сталася вона з нашою мамою, але я був безпосереднім учасником.
У році так 90-91 мама захворіла. Я на свій сором не пам’ятаю вже що з нею було, але відчувала вона себе дуже погано, лежала, майже не вставала.
Ліки, які їй виписали лікарі, ми з братом, оббігавши всі окружні аптеки, так і не знайшли. Багато хто пам’ятає що тоді був за час – магазини і аптеки були порожніми.
В один із днів ми прийшли з технікуму і побачили, що мама одягнена і чекає нас. Далі з її слів:
Лежу я, задрімала. Раптом хтось штовхає в бік і каже – чого лежиш? Вставай і їдь в аптеку на вулицю Фрунзе (це на іншому кінці міста, і їхати туди на трамваї хвилин 50 потрібно).
Я подумала, що це мені приснилося, але поштовх в спину і слова повторилися – вставай! Їдь в аптеку на Фрунзе, там є ті ліки, які тобі потрібно.
Дочекавшись нас з братом з навчання, вона попросила проводити її в ту аптеку. Насилу дійшовши до зупинки, ми поїхали туди.
Там дійсно було те ліки, причому його тільки вранці завезли і не встигли ще розібрати. Ну і, купивши ліки і почавши його приймати, мама швидко встала на ноги і поправилася.
— Отже, ти обрала гроші замість кохання? — Гіркота переповнювала його. — Я обрала стабільність,…
Олег грюкнув дверцятами холодильника з такою силою, що вміст полиць затремтів. Один із магнітів, які…
- Мамо, а що ти шукаєш? Ти так гупаєш дверцятами холодильника, що аж мене розбудила!…
- Як не зможеш? А що мені тепер робити? Я ж розраховувала на тебе... –…
Галина бігла пероном, задихаючись під вагою сумок і боячись запізнитися на останню електричку. Стрибнувши майже…
— Ледарко, ти все робиш абияк! — обурено кричав Ані чоловік. — Не квартира, а…