Майже два роки зустрічався з дівчиною і нарешті вирішив зробити їй пропозицію. Вона була на сьомому небі від щастя, а ось моя мама засмутилася. Я єдиний син, тож вона до мене дуже прив’язана.
-Як ми без тебе жити будемо, адже ти йдеш в іншу родину, – сумно сказала мама.
-Ну мені вже 26 років, настав час свою сім’ю створювати, – відповів я.
Мама неохоче розмовляла зі мною про весілля, вдавала, ніби її це не цікавить.
У день весілля, коли настала мамина черга казати тост, вона влаштувала цілу драму. Вийшла до центру зали з келихом ігристого, взяла мікрофон і почала плакати.
-Денісе, я досі не можу уявити, як житиму без тебе, наш будинок спорожніє, – сказала мама. – Тепер ти йдеш до іншої сім’ї, для мене це велика трагедія!
-Яка трагедія? Це свято! Ваш син одружується, – перебив її ведучий.
-Ні, ви не розумієте, я його просто від серця відриваю, – продовжила мама. -Жанно, бережи мого сина і не смій розбивати йому серце, інакше пошкодуєш!
Гості були трохи шоковані її загрозами у бік Жанни. Я теж більше не міг терпіти цей цирк, тож підійшов до мами, забрав у неї мікрофон і міцно обійняв.
Я розумію всі її емоції, але не обов’язково так поводитися. Зробила з весілля поминки на моє юнацтво!
«Здрастуйте, Іване. Я сусідка Валентини. Сталася біда: Валі сьогодні не стало, її син залишився сам.…
— Вікусь, як добре, що ти знайшла час зустрітися! Після того як ми обидві вийшли…
- Олексію, - мама проходити не поспішала, вона говорила буквально у дверях. - Ми щойно…
Дощ барабанив по даху так наполегливо, що хотілося вийти й крикнути йому: "Досить!" Але натомість…
- Ну і чого ти викаблучуєшся? – невдоволено спитала мати. – Хіба я щось погане…
- Синку, у мене серце так ниє, нічого робити не можу, - говорила моя свекруха,…