Мама колишньої дівчини закопала мої кросівки на кладовищі

Кілька років я зустрічався з однією дівчиною. Я дуже сильно кохав її, мріяв одружитися з нею, завести дітей. Але їй було не до цього. Мою дівчину цікавили тільки мої гроші, салони краси, бутіки і посиденьки по кафешках з подругами. В один прекрасний день мені це все набридло. Я страшенно сильно захотів сім’ю і дітей (мабуть, час прийшов). Я вирішив кинути її.

Через півроку я зустрів Катю – свою майбутню дружину. Ми стали зустрічатися з нею. Катя розділяла мої погляди на життя. Через три місяці частих побачень я зробив Каті пропозицію. Через два місяці у нас мало бути весілля.

Під час квітково-букетного періоду з Катею, мені несподівано подзвонила мати колишньої дівчини. Розмова була дуже неприємною. Вона говорила, що я повинен повернутися до її дочки. Але я сказав, що мені це не потрібно і взагалі, я скоро одружуюся.

Тільки зараз я розумію, яку я зробив помилку, повідомивши цю жінку про таку новину. Через десь тиждень після дзвінка у мене почалися проблеми зі здоров’ям: на ногах почали з’являтися якісь плями, потім це переросло у виразки.

У жодній лікарні мені не змогли допомогти вилікувати цей кошмар. Я з Катею вирішили спробувати ще один варіант: звернутися до бабки. Катя залишилася вдома, а я зібрався в дорогу.

Бабка жила в шістдесяти кілометрах від міста. Дорога виявилася дуже важкою. Я їхав по трасі, раптом машина, яка їхала попереду, почала викручуватися і врізалася в стовп. При вигляді цієї картини я натиснув на гальма, і в мене вписалася машина. Рух зупинився.

Виявилося, що водій, який врізався в стовп, помер за кермом. Коли весь хаос закінчився, я поїхав далі. Періодично машина глохла, але я все-таки добрався до місця призначення. Я зайшов в будинок до бабки. Вона почала свій ритуал.

– Якась жінка бажає тобі смерті. Вона щось у тебе забрала, щось, що пов’язано з твоїми ногами. Після цих слів я згадав, що забув у своєї колишньої дівчини свої кросівки, але не став за ними повертатися.

– Мої кросівки – сказав я.

– Жінка закопала їх на кладовищі – продовжила бабця.

Вона помазала мені ноги якоюсь смердючою маззю і дала пити брудно-зелену рідину. Через півтора місяці рани на ногах зникли. Я зрадів, що все закінчилося, але це був ще не кінець.

Катя стала погано спати, її настрій завжди був похмурим, вона почала часто хворіти. Однієї ночі я прокинувся з криком від чогось страшного: уві сні я побачив дівчинку, вона була блідою і дуже засмученою. Дівчинка щось говорила мені, але я не міг розібрати слів.

Крізь сон я відчув на своєму плечі чиюсь крижану руку. Я закричав. Катя з жахом запитала, що сталося.

– Я бачив уві сні якусь дівчинку.
– У неї бліда шкіра і на вигляд років чотирнадцять? – запитала Катя.
– Так. Звідки ти знаєш?
– Мені вона теж снилася.

Вранці я з Катею знову поїхав до бабки. Вона сказала, що моє взуття лежить у дівчинки в труні.

– Що ж мені робити? – запитав я.
– Або забери своє взуття, або піди до церкви, постав за неї свічку.

Якою потрібно бути божевільною, щоб зробити таке? У мене не вкладалося це в голові. Я поставив за дівчинку свічку. Весь кошмар закінчився. Більше я нічого не чув про колишню дівчину та її маму.