Мама потай поселила до мене брата з сім’єю в орендовану квартиру

Нещодавно я вирішила, що я вже досить доросла, щоби жити окремо. Хоча сказати, що я довго страждала від мук вибору – буде нечесно. Я б і раніше з’їхала, але найгострішим питанням тут були гроші.

Зараз фінанси нарешті мені дозволили спробувати себе у ролі повноцінної господині та самостійної дорослої одиниці.

До того ж ще підвернувся чудовий варіант винайму квартири. У моєї хорошої подруги близькі родичі переїхали за кордон, але поки що вирішили квартиру не продавати, а здати комусь на тривалий термін за символічні гроші та нагляд.

Однією з важливих умов було зберегти все у квартирі, так само як було за господарів. Вони повністю залишили всю техніку та меблі. Як то кажуть – заходь і живи.

Я такому варіанту була просто рада. Зайвих грошей на те, щоб обставляти з нуля порожню квартиру, у мене ще довго не з’явилося б.

І ось я зажила одна! Воля! Я просто натішитися не могла. Мені тут усе подобалося. Я навіть на радостях все перемила та навела лад. Навіть прибирання мені приносило задоволення.

Тоді я і зробила свою фатальну помилку. Я дала мамі один із ключів. Сама навіть не можу пояснити, як я погодилася. Просто мама ніби, між іншим, згадала, що було б непогано, якщо вона матиме дублікат.

Працюю я в компанії, яка часто відкриває філіали по всій країні, і через це мені доводиться їздити у відрядження. Одне із відряджень зайняло понад два місяці. У цей час мама казала, що “наглядає” за квартирою.

За кілька місяців я повернулася додому і виявила там сім’ю старшого брата. Вони зайшли у квартиру без мене, і навіть ніхто з цієї компанії не спромігся мені зателефонувати!

Виявилось, що у брата у квартирі прорвало трубу, добре затопило. Тепер треба розкривати ламінат, здирати підкладку і все просушувати, а в них дитина маленька, куди податися бідним?

І, звичайно, мама швидко придумала як допомогти брату. Вона просто віддала йому ключ від моєї квартири. Хоча називати її моєю – це величезне перебільшення. Тепер мені доводиться тіснитися з ними.

Племіннику два роки. У нього шило у попі, але зовсім ще немає мізків. Першого ж дня він розбив тарілку і відірвав ручку на одній із ящиків комода.

Для мене ці втрати як поріз на серці. Але добре це дитина і ще нічого не розуміє, але брат з невісткою дорослі люди!

Але вони ніби навмисне хочуть мене підставити. Я до всіх речей тут ставлюся з трепетом. Тому що розумію, що все це чуже і в разі чого мені доведеться нести матеріальну відповідальність і відповідати перед господарями квартири.

А брат і невістка думають приблизно так: це ж не наше – тож можна нічого не шкодувати.

У них у руках наче все горить! Брат вже на другий день вирішив пересунути комод в коридорі (незручно було одягати дитину) і подряпав шпалери! Там тепер довжелезна смуга сантиметрів тридцять.

А сліди на шторах! Племінник малював фарбами, а потім брудними руками схопився за фіранку. Не знаю, чи відпереться це тепер, чи ні.

Ще й брат, і невістка обоє палять. Про невістку не скажу, а брат палить зі школи. У квартирі я їм відразу це робити заборонила, і начебто цього правила дотримується, але в будинку все одно все смерділо.

І мене непокоїть питання, а чи зможу я після від’їзду сімейства брата вивести цей запах.

Оскільки брат із сім’єю живе в мене, то мама тепер теж практично щодня проводить час з нами. Вона це пояснює тим, що їй хочеться побачитися з улюбленим онуком, а він тепер живе в мене!

Моє життя раптово перевернулось з ніг на голову. Я тільки звикла, що живу самостійно, як доля підкинула мені такий подаруночок!

Найжахливіше, що брат заявив, що якщо вони все одно роблять ремонт, то ще й шпалери треба в усіх кімнатах поміняти. Тепер невідомо, коли це закінчиться. А я від переживань вже божеволію.

Що робити я навіть не знаю? Як їм донести, щоб не сваритися, що це взагалі мене не влаштовує? Тепер тільки й чекаю нового відрядження, щоб знову зникнути. Але ж залишу їх самих, так вони всю квартиру рознесуть!

Alina

Recent Posts

Який може бути кран? Дівчинка вирішила отримати собі багатого чоловіка. Старий – нічого, зате багатий

Андрій Петрович повернувся із роботи. Вдома смачно пахло, він зголоднів. Не встиг сьогодні пообідати. Усю…

16 години ago

Пізнього щастя не буває. Воно завжди вчасно…

Як зараз пам'ятаю той осінній, листопадовий день, коли до мене прийшла Люба. Дощ тоді зарядив…

18 години ago