Приїхала я в гості до зовиці. У них будиночок на 3 кімнати, нещодавно купили, ремонт влаштували, ось і на в гості покликали. У них 3 діток, всі хлопчики, і у всіх різниця в півтора року.
І знаєте що, вони сплять в одній кімнаті. Інша спвльня, ще одна гостьова, там стіл, телевізор, шафи і вічний порядок. В і дитячій сказала Катя, хоч крокодила заведіть, щоб в інших кімнатах іграшок і олівців не бачила, там ремонт. Мачуха, їй Богу.
Ось дивіться, найменшому 6 місяців, середньому 2, старшому 3 з гаком, діти шумні, так же вік такий. А вона їх, уявляєте, всіх в одну кімнату запхала. Там наче і кімната під дитячу влаштована, та мені вона схожа на садочок дитячий.
Ліжечка однакові в старших, столики, горщики, все як з інкубатора. Але діти кожен особливий, мені здається треба індивідуально підбирати все. А вони як під копірку, постіль однакова у всіх 3, іграшки теж, навіть взуття і речі, але просто розміри різні.
Я такого не розумію, що за табір дитячий, діти ж мають якось самовиражатися. Але той факт, що менший спить окремо від них мене взагалі здивував. Це ж дитинка, я за своїм за ніч разів 6 встаю, щоб глянути як дихає, як спить, вкрити, підгузка полапати, а ця спить.
Вночі якусь соску з молоком магазинним ткне і все. Я рахую, що діти до 2 років мають бути на грудному вигодовуванні і тимпаче не спати окремо в іншій кімнаті з дітьми, мало що тим бешкетникам в голову прийде.
Катя каже, вони так вже 4 місяць сплять, старший Олексійко навіть інший раз соску тикне молодшому, щоб не плакав. Тобто мама спить, а дитина якій ледь 4 має виповнитися за братом дивиться? Це нормально?
Ніна Василівна все життя прожила за простим залізним правилом: шлях до серця чоловіка лежить через…
Усі діти та онуки приїхали на похорон Поліни Тарасівни. Вся сім'я нарешті зібралася разом. П'ятеро…
- Мовчки будеш прислуговувати моїй мамі, або розлучення! Вибирай прямо зараз! - Олег важко сперся…
Ірина сиділа на кухні з телефоном у руках, коли надійшло повідомлення від Вікторії, сестри її…
Кирило і Василина так часто лаялися, що друзі та родичі давно перестали дивуватися їх нескінченним…
- Ну що, Артеме, ти справді думаєш, що ми все встигнемо? До нашої річниці? Встигнемо,…