Мама вирішила показати мені свою принциповість, але забула, що в мене теж є чим відповісти. Я прийняла правила гри, а ось мати ходить незадоволена

Мама вирішила показати мені свою принциповість, але забула, що в мене теж є чим відповісти. Я прийняла правила гри, а ось мати ходить незадоволена.

Ми з чоловіком розписалися близько року тому. Свого житла немає, іпотеку плануємо оформлювати, але на неї треба ще накопичити, чим ми рік і займалися.

Старанно працювали, брали підробіток, відкладали, але зрозуміли, що не варіант винаймати квартиру і накопичувати гроші. Точніше це можна зробити, але не з нашими зарплатами. Відкладати виходило копійки, хоча ми й економили на всьому.

Підрахувавши, що таким чином ми накопичуватимемо на квартиру років двадцять, я вирішила поговорити з мамою, щоб ми якийсь час пожили в неї.

У мами трикімнатна, яку вони з батьком купували у шлюбі, але зареєстрована вона виключно на маму. Живе мама в ній одна, тож я не думала, що це стане проблемою.

Але мама мене неприємно здивувала. Вона пішла на принцип, заявивши, що якщо ми досить дорослі для весілля, то й зі своїми проблемами маємо розбиратися самостійно.

Мовляв, це її принципова позиція, міняти її не стане. Ось вони з батьком жодного дня з батьками не жили, все самі. Не знаю, навіщо вона мені це казала, я ж знаю правду.

Татові його батьки віддали однокімнатну бабусі, в якій вони й жили навіть після моєї появи. Свою квартиру вони купили років через десять після весілля, і те був родич який продавав їм свою спадщину, а він сільський пияка і в цінах не розумівся, от і віддав батькам за копійки.

Так що всі мамині розмови, що вони з батьком усе самі, їм ніхто не допомагав, це чистої води брехня. Старт їм дали та й потім завжди допомагали.

Навіщо їй треба було таке вигадувати, я не знаю. Начебто не сварилися, від весілля вона мене не відмовляла, до зятя нормально ставилася.

Але видала таку свою принципову позицію. Тоді я вирішила піти на принцип. У нас є дача, куди їздить лише мама, але сама дача оформлена на мене, бабусин подарунок.

Я раніше на неї не претендувала, нею користувалася мама, але якщо вона пішла на принцип, то і я не відставатиму. Мамі я сказала, щоб вона звідти забирала все, що їй дорого, бо ми дачу здаватимемо.

А що такого? У нас є ціль накопичити на квартиру. А можливості обмежені, тому ми будемо користуватися наявними на повну.

Мама волала, що вона на цій дачі стільки сил залишила, у неї там посадки, я не маю права її звідти виганяти. Дуже навіть маю, у мене й документи є. Після тижня скандалів та погроз, що якщо вона речі не забере, то я прямо з ними здам дачу, мама речі забрала.

Тепер ходить ображена, хоча я не розумію, що не так. Вона пішла на принцип перша, я стала про дачу думати, коли вона не залишила нам іншого варіанта.

Не пошкодувала б нам одну кімнату у своїй квартирі, я б теж права качати не стала. Зараз сезон закінчиться, може, і взагалі дачу продам, щоби були гроші на перший внесок.

А може, й не продам. Може, ми її з чоловіком перетворимо на будинок і житимемо там. Поки що не вирішили. Але мамі на дачі більше нічого не світить, це точно.