Моє дитинство було чудовим, поки мені не виповнилось вісім років. Відношення батька до матері дуже змінилося.
Мама з татом постійно сварилися, жоден день не обходився без скандалів. Я намагалася не слухати їхню лайку, а просто зачинялася у своїй кімнаті.
І ось одного разу в них знову спалахнув конфлікт, я навіть не пам’ятаю через що, але батько дуже розлютився, довів маму до сліз, та й мене теж.
Мама пішла на роботу, а тато сказав мені, що сходить до магазину, щоб купити мені ляльку, яку я так давно хотіла.
Спершу я повірила батькові, але потім він почав збирати свої речі зі швидкістю світла. Скидав все необхідне у свою велику валізу. Хоч я була дитиною, але моя інтуїція казала мені, що щось не так.
Я почала плакати та говорити татові, щоб він не йшов. Але він пообіцяв, що йде за лялькою і повернеться. Міцно обійняв мене, взяв свої речі та пішов.
Минуло вже десять років, але тато так і не повернувся. Мабуть, досі вибирає мені ляльку… Може, якось він таки прийде?
Алла накрила стіл до чаю: поставила два кухлі, вазу з варенням, дістала з холодильника коробку…
- Ох, ну нарешті дісталися! Сашенька, Ксюшо, як же я рада вас бачити. Знайомтеся, це…
Мелодія на телефоні заграла, коли Петро Ігорович із дружиною сіли вечеряти. Помічниця вже розкладала по…
- Я твій чоловік, тож маю право говорити, а ти мусиш мене слухати! – почав…
– Кохана, я поїхав! – гукнув Павло до своєї дружини Тетяни. – Стривай, а ти…
-Алло, Іван? Ти коли свої речі забереш? Набридло вже об твої валізи спотикатися. Вже місяць…