Моє дитинство було чудовим, поки мені не виповнилось вісім років. Відношення батька до матері дуже змінилося.
Мама з татом постійно сварилися, жоден день не обходився без скандалів. Я намагалася не слухати їхню лайку, а просто зачинялася у своїй кімнаті.
І ось одного разу в них знову спалахнув конфлікт, я навіть не пам’ятаю через що, але батько дуже розлютився, довів маму до сліз, та й мене теж.
Мама пішла на роботу, а тато сказав мені, що сходить до магазину, щоб купити мені ляльку, яку я так давно хотіла.
Спершу я повірила батькові, але потім він почав збирати свої речі зі швидкістю світла. Скидав все необхідне у свою велику валізу. Хоч я була дитиною, але моя інтуїція казала мені, що щось не так.
Я почала плакати та говорити татові, щоб він не йшов. Але він пообіцяв, що йде за лялькою і повернеться. Міцно обійняв мене, взяв свої речі та пішов.
Минуло вже десять років, але тато так і не повернувся. Мабуть, досі вибирає мені ляльку… Може, якось він таки прийде?
- Ви б, Марино Юріївно, про сина подумали, а не на порожніх метрах сиділи! Гроші…
— Ти хоч уявляєш, як ми живемо? — голос Аліни, тонкий і скигливий, був першим,…
Після обіду Віра збиралася вийти із сином на прогулянку, але побачила, що телефон майже розрядився.…
- А бабуся точно не знає, що ми їдемо? - уже втретє спитала Соня. -…
Аліна стояла біля вікна і дивилася на осінній двір. Жовте листя кружляло в повітрі, вкриваючи…
Таїсія Іванівна вискочила на ґанок в одних домашніх капцях і ледь не випустила пластмасовий тазик.…