– Мамо, годі вже! Ти мене дістала своїми прогнозами! – у серцях гаркнула я. – Набридла твоя безглузда  астрологія, яку ти всюди пхнеш! Більше не хочу нічого чути про себе та Колю

– Мамо, годі вже! Ти мене дістала своїми прогнозами! – у серцях гаркнула я. – Набридла твоя безглузда  астрологія, яку ти всюди пхнеш! Більше не хочу нічого чути про себе та Колю!

– А я тобі кажу, що треба прислухатися до того, що кажуть зірки! – ніби не чуючи мене, сказала мати. – Якби я раніше знала про те, що на мене чекає, то нізащо не вийшла б заміж за твого батька!

Ми з ним, виявляється, астрологічно були несумісні! Від цього й усі невдачі! Ех, хто б мене раніше застеріг…

– Яка нісенітниця! – Я приречено закрила обличчя руками. – Пам’ятається мені, що ти непогано з нього поживилася.

– Ой, що він мені там дав?! – Закотила вона очі. – Нічого гарного.

З моїм батьком мати одружена була лише два роки. Не витримавши її істеричного характеру, він подав на розлучення і до мого повноліття, крім виплати аліментів, непогано допомагав нам.

Проте, вона чомусь не вважала гроші за особливу допомогу, точніше, говорила, що чоловік кидає їм, як кіт наплакав.

Мати щиро вважала, що тільки завдяки самій собі має у власності двокімнатну квартиру, яку мені залишив батько.

– Ні, вам з Миколою ніяк не можна одружуватися! – впевнено говорила мати, тицяючи в моє обличчя списаним папірцем.

– Ти тільки подивися. На тебе чекає з ним нещастя! Бідність одна і горе, і дітей не буде. Це стовідсоткова інформація!

– Мамо, годі! Я взагалі не просила тебе робити прогноз, – насупилась я. – Роби їх своїм подружкам.

– Ой, ой, потім же сама шкодуватимеш, – стала голосно нарікати вона, закликаючи мене до розсудливості. – Одумайся, поки не пізно…

Я не стала сперечатися з матір’ю. Я пішла у свою кімнату і голосно грюкнула дверима.

Я подивилася доньці вслід і в серцях сплюнула на підлогу. Я обурювалася, бо бачила, що вона не піддається на мої вмовляння.

Справа тут була зовсім не в тому, що я раптом затято почала вірити в астрологію. Просто я не хотіла, щоб вона приводила новоспеченого чоловіка до нашої квартири.

Попри те, що батько залишив їй двокімнатну квартиру, я вважала її своєю і не збиралася жертвувати своїм комфортом заради її щастя.

Саме тому я всіма правдами та неправдами намагалася зірвати їх з Миколою весілля.

Звичайно, в глибині душі я розуміла, що поводжуся не правильно, але свій спокій мені був набагато дорожчим, тому я не збиралася так просто здаватися.

За вечерею я знову завела розмову про Миколу та їхню несумісність.

– Мені дивно, що розсудлива людина, яка в минулому обіймала високі посади, може вірити в таку нісенітницю, – я відсунула убік тарілку із супом. – Може, ти дарма так рано вийшла на пенсію?

– До чого тут це, взагалі? – пирхнула я й закотила очі. – Астрологія – точна і, ніколи не помиляється. Якби ти сама прочитала хоча б сторінку, то теж стала б вірити.

– Не хочу навіть свого часу витрачати на цю нісенітницю! – рішуче заперечила я. – Давай назавжди закриємо цю тему!

Мати байдуже знизала плечима, давши зрозуміти, що якщо я не хочу, то вона більше не заводитиме про це розмову.

– Ми заяву сьогодні подали до РАГСу. Через місяць розпишемося, – ніби між іншим, промовила я.

– Все одно мене не послухалася?! – роздратовано пробурчала мати й настільки різко відсунула від себе тарілку, що та проїхала столом і, впавши на підлогу, розбилася на три шматки.

Я розгублено подивилася на матір, не розуміючи, чому вона так опирається моєму заміжжю.

– Може поговоримо на чистоту? – Склавши руки на стіл, запитала я. – У чому річ?
– Зірки кажуть, що він тобі не пара, – завела вона свою стару шарманку.

– А якщо серйозно? – не зводячи погляду з матері, поцікавилася я. – Причина явно якась інша?
Мати нічого не відповіла і вдала, що її більше цікавить розбита тарілка, ніж моє питання.

– Де ви житимете? – поцікавилася вона. – Сюди його притягнеш?

– Коля винаймає квартиру, та й з тобою він, чесно кажучи, не хоче жити, хоч і ставиться до тебе добре, – як на духу сказала я.

– Ось як? – Мати здивовано завмерла з віником у руках. – Тобто сюди ти його не приведеш?

Я здивовано подивилася на матір і розпливлася в посмішці. До мене почало доходити, чого саме вона боялася.

– Ти не хотіла, щоб Микола прийшов сюди жити? – тріумфально вигукнула я. – Я вгадала? Саме тому ти придумала всю цю дурницю з астрологією, так?

По тому, як мати зніяковіла і мовчки продовжила підмітати підлогу, я зрозуміла, що мала рацію.
– Мамо, нічого не хочеш мені сказати? – Не відставала я.

– Що казати? – знизала плечима вона. – Так, я не хочу, щоб з нами жила стороння людина: місця мало.
– Я поїду до Колі, – поспішила уточнити я. – Ти сама залишишся.

– Нічого страшного, – усміхнулася мати, намагаючись приховати свою радість.
Справді, після весілля моя дочка з’їхала, а я натішитися не могла, що залишилася одна.

Проте дуже скоро я зрозуміла, що жити лише на свою зарплату без допомоги Олесі важко, тому вирішила здавати її кімнату, щоб мати у схованці зайвих чотири тисячі.

Близько п’яти місяців я не могла натішитися додатковим доходом, але візит дочки приніс мені стрес.

– Мамо, я пропоную продати цю квартиру і купити тобі однокімнатну.